Блог вчителя біології, географії та природознавства Наталії Ярославівни Серко: МОЇ РОЗРОБКИ

Серія «На допомогу здобувачам освіти»

Зошит здобувача освіти

З БІОЛОГІЇ

прізвище, ім’я учня (учениці)

______________________________________________________________________________________________________

назва навчального закладу

6 клас

ОЗЕРСЬК-2022

Упорядник:

Серко Н. Я., учитель біології та географії Озерської філії Сварицевицького опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Дубровицької міської ради

Схвалено методичною радою Сварицевицького опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Дубровицької міської ради

(протокол № 3 від 10.02.2022 року)

Біологія. 6 клас: Зошит здобувача освіти / Н. Я. Серко. – Озерськ: 2022. – 86 с.

Зошит містить поурочний теоретичний матеріал, лабораторні дослідження та практичні роботи з біології за 6 клас. Посібник допоможе здобувачам освіти краще зорієнтуватися у поданій темі уроку, більше уваги приділити вивченню матеріалу та закцентувати увагу на головних поняттях і термінах, які є обов’язковими для вивчення з даної теми, а також різноманітні схеми, таблиці та рисунки допоможуть швидко засвоїти і узагальнити основний матеріал із шкільного курсу.

В кінці кожної теми, відведене місце для доповнення, крім цього, біля кожного уроку з теми, що вивчається, відведене місце для позначення дати проведеного уроку.

Навчальний посібник упорядкований згідно навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 року № 804 з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти та відповідно до положення «Концепції Нової української школи» та поурочно - календарного планування.

Даний посібник може бути використаний здобувачами освіти 6 класу, а також стане у пригоді вчителям біології.

Серія «На допомогу здобувачам освіти»

Тема уроку. Біологія – наука про життя. Науки, що вивчають життя.

Дата уроку__________________

Біологія — це наука, яка вивчає життя в усіх його проявах. Вона досліджує різноманітність організмів, їхню будову, процеси життєдіяльності, хімічний склад, взаємозв’язки з навколишнім середовищем та багато інших різноманітних проявів живого.

Ботаніка - це наука про рослини, їх будову, життєдіяльність, поширення і походження. Цей термін походить від грецького слова "botane", що означає "трава", "рослина", "овоч", "зелень".

Ботаніка досліджує біологічну різноманітність світу рослин, систематизує і класифікує рослини, досліджує їх будову, географічне поширення, еволюцію, історичний розвиток, біосферну роль, корисні властивості, вишукує раціональні шляхи збереження та охорони флори. Та основна мета ботаніки як науки - одержання та узагальнення нових знань про світ рослин у всіх проявах його існування.

Науки які вивчають життя

В ботаніці:
· альгологія – (фікологія – розділ ботаніки, який вивчає водорості);
· бріологія – вивчає моховидних;
· дендрологія – вивчає дерев‘янисті рослини, кущі;
· ліхенологія – вивчає лишайники;
· вірусологія – вивчає віруси.

Для доповнення

Тема уроку. Основні властивості живого. Метод біологічних досліджень живих організмів.

Дата уроку__________________

Методи біологічних досліджень

Для доповнення

Тема уроку. Різноманітність життя. Поняття про Віруси.

дата уроку__________________

Різноманітність життя

Порівняльна характеристика царств живих організмів

Царство	Які організми включає	Особливості будови й життєдіяльності
Віруси	Віруси	Неклітинна форма життя. Можуть розмножуватися тільки в клітинах інших організмів
Дроб’янки	Бактерії, ціанобактерії	У клітинах немає ядра. Відрізняються значним різноманіттям біохімічних процесів у клітинах
Гриби	Гриби	У клітинах є ядра. Необхідні для життя речовини поглинають з навколишнього середовища через поверхню тіла. Потрібні для організму сполуки синтезують за рахунок готових органічних речовин
Рослини	Водорості, вищі спорові рослини, насінні рослини	У клітинах є ядра. Необхідні для життя речовини споживають із навколишнього середовища з допомогою травної системи. Потрібні для організму сполуки синтезують з неорганічних речовин, використовуючи енергію світла
Тварини	Найпростіші, Безхребетні тварини, хребетні тварини	У клітинах є ядра. Необхідні для життя речовини поглинають з навколишнього середовища через поверхню тіла. Потрібні для організму сполуки синтезують за рахунок готових органічних речовин

Віруси — це паразитичні неклітинні системи, здатні розмножуватися в живих клітинах. Вивчення вірусів було розпочато 1892 року Д. Й. Івановським.

Основні шляхи потрапляння вірусу до організму людини чи тварини:

• з їжею;

• через кров;

• через дихальні шляхи;

• через шкіру.

Основні шляхи потрапляння вірусу до організму рослини:

• через пошкоджені покриви;

• через переносника (наприклад комаху).

Особливості та властивості вірусів

- розміри - 15-300 нм.,

- містять або ДНК, або РНК;

- бувають прості і складні;

- неклітинна будова;

- відсутність власного обміну речовин;

- відсутність проявів життєдіяльності поза клітиною – хазяїном;

- використання органел клітини-хазяїна для синтезу нових вірусних частинок;

- існування вірусів лише у прокаріотичних і еукаріотичних клітинах (життя лише в певних умовах).

Шляхи проникнення вірусу та захворювання які викликають

Для доповнення

Тема уроку. Клітина — одиниця живого. Основні властивості клітини.

дата уроку__________________

Клітина — основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, елементарна біологічна система. Виняток становлять віруси, які є неклітинними формами життя.

Основні властивості клітин:

-ріст;

-розвиток;

-розмноження;

-обмін речовин;

-живлення;

-дихання;

-подразливість;

-рухи цитоплазми.

Для доповнення

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Тема уроку. Збільшувальні прилади (лупа, мікроскопи).

Практична робота №1. Будова світлового мікроскопа та робота з ним.

дата уроку__________________

Збільшувальні прилади:

Лупа (збільшувальне скло) — оптичний прилад (збиральна лінза або система лінз) для розглядання дрібних деталей.

Лупа складається з оправи, ручки і збільшувального скла.

Лупи використовуються в багатьох сферах людської діяльності:

• у біології;

• медицині;

• археології;

• банківській справі;

• ювелірній справі;

• криміналістиці;

• при ремонті годинників та радіоелектронної техніки;

• у філателії, нумізматиці та боністиці.

Правила роботи з ручною лупою

1. Ручну лупу потрібно тримати близько до ока.

2. Біологічний об’єкт наближайте до лупи (чи лупу до об’єкта) до тих пір, поки не отримаєте чіткого зображення.

3. Для зручності користування на лупі вказують кратність її збільшення.

Мікроскоп — оптичний прилад для отримання сильно збільшених зображень об'єктів (або деталей їхньої структури), невидимих неозброєним оком.

Головні частини світлового мікроскопа

Правила роботи з мікроскопом

1. Поставте мікроскоп штативом до себе на відстані 5–10 см від краю стола.

2. В отвір предметного скла спрямуйте за допомогою дзеркала світло.

3. Розташуйте приготовлений препарат на предметному столику і закріпіть предметне скло затискачами.

4. Користуючись гвинтом, плавно опустіть тубус так, щоб нижній край об’єктива опинився на відстані 1–2 мм від препарату.

5. В окуляр дивіться одним оком, не заплющуючи друге. Дивлячись в окуляр, за допомогою гвинтів повільно підіймайте тубус, доки не з’явиться чітке зображення предмета.

6. Після роботи приберіть мікроскоп у футляр.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Тема. Будова світлового мікроскопа та робота з ним

Мета: ознайомити із особливостями будови світлового мікроскопу, повторити правила роботи з ним.

Обладнання та матеріали: мікроскоп біологічний, предметні й покривні скельця, постійні мікропрепарати.

Хід роботи

1. Розглянути мікроскоп. Знайти об’єктив, окуляр, штатив, макрогвинт та мікрогвинт, предметний столик, дзеркало (конденсор), заповніть таблицю.

Частини мікроскопа	Призначення

2. Уважно прочитати правила роботи з мікроскопом. Звернути увагу на застереження щодо окремих дій із мікроскопом.

3. Розмістити постійний або тимчасовий препарат на предметному столику. В отвір предметного столика спрямувати світло дзеркалом. За допомогою макрогвинта опустити тубус так, щоб нижній край об’єктива перебував на відстані 1–2 мм від препарату.

4. Підняти тубус за допомогою макрогвинта, поки зображення в окулярі не стане чітким. Розглянути препарат за малого малому збільшенні. Перейти на велике збільшення і за допомогою мікрогвинта налаштувати чітке зображення. Розглянути препарат

у разі великого збільшення.

5. Сформулювати висновки практичної роботи, у яких вказати, які компоненти наявного препарати вдалося побачити за допомогою оптичного мікроскопу.

Висновок: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Тема уроку. Історія вивчення клітини. Основні положення клітинної теорії.

Дата уроку__________________

Історія відкриття клітини

Учений	Внесок у дослідження клітини
Роберт Гук — англійський природодослідник	Увів поняття «клітина» для характеристики виявлених порожнистих утворень корку (1665)
Марчелло Мальпігі — італійський лікар, біолог, Неємія Грю — англійський дослідник	Узагальнили й поглибили уявлення про анатомічну будову рослин (дослідили будову тканин, пояснили, що тканини складаються з клітин) (1675, 1682)
Антоні ван Левенгук — голландський натураліст	Удосконалив мікроскоп, уперше описав мікроскопічну будову інфузорій, бактерій, сперматозоїдів тварин, еритроцитів крові (1674–1676)
Карл Бер — російський природодослідник	Відкрив яйцеклітину в ссавців; установив, що всі багатоклітинні організми починають свій розвиток з однієї клітини — заплідненого яйця (1827)
Роберт Броун — англійський учений, ботанік, один із засновників ембріології рослин	Уперше описав ядро в рослинних клітинах (1833)
Матіас Шлейден — німецький учений, ботанік, Теодор Шванн — німецький учений-фізіолог	Засновники клітинної теорії, основне положення якої — усі живі організми складаються з клітин (1839)

Основними положеннями клітинної теорії були такі:

· Усі організми складаються з клітин або різними способами утворені з них.

· Клітини рослин і тварин подібні за головними ознаками.

· Ріст і розвиток організмів пов’язані з утворенням клітин. 1859 р. Рудольф Вірхов довів, що клітини виникають лише з клітин-попередників. Це все призвело до того, що наприкінці ХІХ століття цитологія (таку назва дістала наука, що вивчає клітини) стала самостійною наукою.

Основними методами дослідження клітин є такі:

Метод

досліджень

Використані прилади

й засоби

Результати використання методу

Оптична

мікроскопія

Оптичний мікроскоп, бінокуляр, фазово-контрасний мікроскоп, люмінесцентний мікроскоп, темнопольний мікроскоп

Метод дозволяє досліджувати форму і розміри клітин, найбільші клітинні

структури, органели руху, капсули та слизові шари

Електронна

мікроскопія

Трансмісійний електронний мікроскоп, сканувальний електронний мікроскоп

Метод дозволяє досліджувати ультраструктуру клітин і всі їхні органели, поверхневі структури клітин і міжклітинні контакти

Забарвлення

клітин

Барвники та фіксуючі

Речовини

Метод дозволяє диференційно забарвлювати окремі структури або клітину в цілому для одержання якісного зображення під час мікроскопіювання

Мікротому-

вання

Мікротоми

Метод дозволяє виготовити

ультратонкі препарати для їх дослідження з допомогою всіх різновидів світлового

та трансмісійного електронного мікроскопів

Центрифугу-

вання

Центрифуги

Метод дозволяє розділити вміст клітин на фракції за формою та розміром окремих компонентів для подальшого окремого дослідження кожної з фракцій

Метод міче-

них атомів

Радіоактивні ізотопи,

прилади для радіоавтографії

Метод дозволяє відстежити шлях речовин усередині клітини, механізми обміну

речовин, дослідити функції окремих органел

Метод куль-

тури клітин

Ламінари, поживні

Середовища

Метод дозволяє вирощувати певні типи клітин і відстежувати їхні реакції на

дію зовнішніх і внутрішніх факторів

Для доповнення

Тема уроку. Загальний план будови клітини. Будова рослинної і тваринної клітини.

Дата уроку__________________

Порівняльна характеристика клітин рослин і тварин

Клітинна стінка

Цитоплазма

Плазматична мембрана

Ядро

Пластиди

Мітохондрії

Вакуолі з клітинним соком

Включення

Рослинна клітина

Тваринна клітина

Для доповнення

Тема уроку. Лабораторне дослідження. Будова клітини листка елодеї, плоду горобини, кавуна, помідора тощо.

Дата уроку__________________

Тема. Будова клітини листка елодеї

Елодея

Мета: ознайомитися із особливостями будови клітин листка елодеї як типового представника рослин.

Обладнання та матеріали: листки елодеї, мікроскоп, чашка Петрі, пінцет, предметні і накривні скельця, піпетка, фільтрувальний папір.

Хід дослідження

1. За 30 хвилин до початку уроку зірвати листки елодеї та витримати їх на яскравому світлі у чашках Петрі за температури 20– 25 градусів.

2. Підготувати мікроскоп до роботи. Виготовити тимчасовий препарат листка елодеї та помістити його на предметний столик мікроскопу.

3. Знайти клітини середньої жилки листка елодеї на малому збільшенні мікроскопу.

4. Перейти на велике збільшення. Знайти в клітинах вакуоль та пластиди.

5. Замалювати клітини листка елодеї позначивши клітинну стінку, ядро, цитоплазму, вакуоль та пластиди.

1-__________________________

2-__________________________

3-__________________________

4-__________________________

6. Зробити висновок, у якому вказати, які компоненти входять до складу клітини елодеї.

Тема уроку. Практична робота №2. Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляду їх за допомогою оптичного мікроскопа.

Дата уроку__________________

Тема. Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та її розгляд за допомогою оптичного мікроскопа

Мета: ознайомити із особливостями будови клітин шкірки луски цибулі, які можна розглянути за допомогою світлового мікроскопу.

Обладнання та матеріали: цибулина, скальпель, мікроскоп, предметні та накривні скельця, піпетка, пінцет, препарувальна голка, вода, фільтрувальний папір, розчин йоду.

Хід роботи

1. Підготувати мікроскоп до роботи.

2. Розрізати цибулину і за допомогою пінцету та препарувальної голки зняти одну з внутрішніх шкірочок.

3. Помістити шкірочку в краплину води на предметному скельці та обережно розрівняти її. Накрити зверху покривним скельцем.

4. Роздивитися будову клітин за малого збільшення. Звернути увагу на стінки клітин і вакуолі.

5. Додати на препарат розчин йоду. Можна капнути розчин з одного краю накривного скельця, а з протилежного розмістити фільтрувальний папір. Тоді розчин швидко потрапить на препарат.

6. Роздивитися на препараті ядра клітин, які були забарвлені йодним розчином.

7. Перейти на велике збільшення та ще раз розглянути видимі компоненти клітини. Замалювати будову клітин шкірочки цибулі.

1-_______________________________

2-_______________________________

3-_______________________________

4-_______________________________

8. Зробити висновок, у якому вказати, які структури рослинних клітин можна побачити за допомогою шкільного світлового мікроскопу.

Тема уроку. Клітина рослини.

Дата уроку__________

Будова рослинної клітини

Органели	Будова	Функції
Клітина оболонка	Складається з зовнішньої клітинної стінки та тоненької плазматичної мембрани.	Захищає клітину від проникнення хвороботворних мікроорганізмів, вірусів. Забезпечує зв'язок клітин між собою. Підтримує форму рослинної клітини. Забезпечує транспорт різних речовин.
Цитоплазма	Це в’язка речовина, яка заповнює клітину, до її складу входять мікроскопічні трубочки які складаються з води та органічних і неорганічних речовин.	Цитоплазма – внутрішнє середовище клітин, об’єднує всі клітинні структури і забезпечує їхню взаємодію.
Мітохондрії	Це двомембранні органели.	Накопичення енергії в клітині
Пластиди	Це органели клітини, вкриті однією чи двома мембранами.
Хлоропласти	Пластиди зеленого кольору		Містять органічну речовину – хлорофіл, який приймає участь в процесі фотосинтезу.
Хромопласти	Пластиди забарвлені в різні кольори: жовтий, червоний, фіолетовий тощо.		Ці пластиди надають забарвлення пелюсткам квіток, плодам, осінньому листю.
Лейкопласти	Прозорі пластиди		Накопичують поживні речовини (наприклад, крохмал в клубнях картоплі).
Вакуоль	Це органела, яка заповнена клітинним соком		Забезпечує форму клітини, запасає поживні речовини.
Ендоплазма-тична сітка	Це сукупність з’єднаних між собою маленьких канальців		Зв’язує між собою основні органели клітин
Рибосоми	Не мембрані структури		Беруть участь у синтезі білка
Комплекс Гольджі	Сукупність сплощених порожнин		Пакування та транспортування з клітин речовин, які синтезуються в клітині.
Ядро	Складається з ядерної оболонки та ядерного соку		Збереження спадкової інформації

Для доповнення

Тема уроку. Надходження речовин у клітину.

Лабораторне дослідження. Рух цитоплазми в клітинах листка елодеї

Дата уроку__________________

Сполуки клітини

Органічні

ганічні

Білки

Вуглеводи

Ліпіди

Нуклеїнові кислоти

Неорганічні

Солі

Вода

Неорганічні

кислоти

Транспорт речовин через мембрану

Різновид транспору	Механізм	Що транспортується
Дифузія	через мембрану в напрямку меншої їх концентрації, яке не потребує витрат енергії	Кисень, вуглекислий газ
Полегшена дифузія	Переміщення речовин через мембрану в напрямку меншої їх концентрації, яке здійснюється білками-переносниками	Малі органічні молекули (глюкоза, деякі амінокислоти тощо)
Активний транспорт	Переміщення речовин через мембрану, яке здійснюється з допомогою спеціальних білкових комплексів і з витратами енергії. Найчастіше відбувається в напрямку більшої концентрації	Йони та великі молекули, для яких мембрана є непроникною
Цитоз	Переміщення через мембрану об’єктів у мембранній упаковці. Мембранний транспорт у клітину називається ендоцитозом. Мембранний транспорт із клітини — екзоцитозом. Транспорт твердих часток — фагоцитоз, транспорт рідких речовин і крапель — піноцитоз	Великі молекули або їхні комплекси (у тому числі віруси й бактерії)

Лабораторне дослідження.

Тема. Рух цитоплазми в клітинах листка елодеї

Мета: пересвідчитися в рухливості внутрішнього вмісту клітин, спостерігати рух цитоплазми.

Обладнання й матеріали: мікроскоп, предметні й накривні скельця, пінцети, склянка з холодною водою, склянка з теплою (40 .С) водою, піпетка, фільтрувальний папір, молоді листки елодеї.

Хід роботи

1. Приготуйте тимчасовий препарат листка елодеї, використовуючи холодну воду, та розгляньте його за малого збільшення мікроскопа.

2. Розгляньте препарат за великого збільшення мікроскопа й замалюйте вигляд клітин, які ви спостерігаєте.

3. Замініть воду в препараті на теплу. Для цього піпеткою з одного боку накривного скельця нанесіть теплу воду, а з другого — прикладіть фільтрувальний папір.

4. Спостерігайте за рухом цитоплазми в клітинах, стежачи за переміщенням хлоропластів.

5. Відмітьте, чи змінилася інтенсивність руху після розміщення клітин у теплій воді.

6. На малюнку клітин стрілками вкажіть напрям руху цитоплазми.

7. Зробіть висновок, у якому вкажіть, яке значення має рух цитоплазми для життєдіяльності клітини.

Тема уроку. Утворення нових клітин. Ріст клітин.

Дата уроку______________

Особливості розмноження клітин:

• Клітини розмножуються поділом.

• З однієї материнської клітини утворюється дві дочірні.

Ядро — система збереження, відтворення та реалізації спадкової інформації. (Розповідь учителя з елементами бесіди).

Поділ навпіл — основний спосіб розмноження прокаріотичних клітин. (Розповідь учителя з коментуванням малюнків, складання схеми).

Мітоз — основний спосіб поділу еукаріотичних клітин.

Інтерфаза — період підготовки клітин до поділу.

Підготовка клітини до поділу починається з того, що в ядрі стають добре помітними хромосоми, вони подвоюються, тобто утворюють пари.

Стадії мітозу та рівномірний розподіл спадкового матеріалу між дочірніми клітинами.

Поділ прокаріотичної клітини

Фази мітозу

Фаза	Характеристика
Профаза	У профазі мітозу відбувається розчинення ядерної оболонки і ядерця, центріолі розходяться до різних полюсів, починається формування мікротрубочок, так званих ниток веретена поділу, конденсуються хроматиди в хромосомах.
Метафаза	На цьому етапі максимально конденсуються хроматиди в хромосомах і шикуються в екваторіальній частині веретена, утворюючи метафазну пластинку. Нитки центріолей прикріплюються до Центромера хроматид або розтягуються між полюсами.
Анафаза	Є найбільшою короткочасною фазою, під час якої відбувається поділ хроматид після розпаду центромер хромосом. Пара розходиться до різних полюсів і починає самостійний спосіб життя.
Телофаза	Є заключним етапом мітозу, при якому новостворені хромосоми знаходять звичайні розміри. Навколо них утворюється нова ядерна оболонка з ядерцем всередині. Нитки веретена розпадаються і зникають, починається процес розподілу цитоплазми і її органоїдів (цитотомія).

Ріст рослинних клітин забезпечується:

• збільшенням об’єму цитоплазми;

• збільшенням об’єму вакуолі;

• розтягненням клітинної стінки.

Завдяки поділу клітин і їх розтягненню відбувається ріст усієї рослини. Рослини, на відміну від усіх інших живих організмів, ростуть усе життя.

Для доповнення

Тема уроку. Бактерії –найменші одноклітинні організми. Шкідливі та корисні бактерії. Практичне значення бактерій.

Дата уроку__________________

Бактерії — це найпростіша група одноклітинних мікроорганізмів, які відносяться до надцарства прокаріотів. Назва «бактерія» походить від грецького слова «bacterion» - палочка.

Бактерія - це лише одна клітина без ядра і багатьох органел, які характерні для клітин рослин.

Особливості процесів життєдіяльності бактерій.

Розмноження поділом клітини навпіл або брунькуванням (ціанобактерії відокремленням ділянок нитки.)

Переживання періодів несприятливих умов у вигляді спор або цист.

Дихання ( за участі та без участі кисню.)

Симбіотичні бактерії (приклади взаємовигідного симбіозу: бульбочкові бактерії, бактерії шлунково-кишкового тракту.))

За формою одноклітинні бактерії поділяються на:

-коки, або кулясті;

- палички (бацили), що мають форму циліндра;

- вібріони, що мають форму коми;

- спірили – спірально вигнуті палички.

За кольором бактерії можуть бути безбарвні, червоні, зелені , пурпурові.

Де живуть бактерії?

Бактерій багато в грунті, на дні озер і океанів – всюди, де накопичується органічна речовина. Вони живуть в холоді, коли стовпчик термометра ледве перевищує нульову відмітку, і в гарячих кислотних джерелах з температурою вище 90° С.

За характером живлення бактерії поділяються на:

-гетеротрофні

-автотрофні.

Гетеротрофи поділяють на три групи

САПРОФІТИ

бактерії, які харчуються органічними

рештками відмерлих організмів

(молочно-кислі бактерії,

гнилісні бактерії )

ПАРАЗИТИ

Бактерії, які

споживають

органічні речовини живих

організмів

(менінгококі, гонококі)

СИМБІОТИ

тісне співіснування

бактерій з живими

організмами, яке приносить користь одне одному

(клубенькові бактерії на коренях бобових)

Автотрофні бактерії – це бактерії, що можуть синтезувати органічні речовини з неорганічних у результаті фотосинтезу (фототрофні) або хемосинтезу (хемотрофні).

За відношенням до кисню бактерії поділяють на дві групи:

-аероби

-анаероби.

Бактерії розмножуються, як правило, безстатевим шляхом – поділом материнської клітини на дві дочірні. За сприятливих умов деякі бактерії діляться кожні 20 – 30 хв.

Значення бактерій у природі

· Гнильні бактерії розкладають органічні речовини на неорганічні, роблячи їх доступними для рослин.

· Внаслідок діяльності гнильних бактерій грунт очищається від трупів тварин і рослин, що забезпечує також і родючість грунтів.

· Грунтові бактерії беруть участь в утворенні кам'яного вугілля, нафти, торфу

· Нітріфікуючі і азотфіксуючі бактерії беруть участь в кругообігу азоту.

Значення бактерій для господарської діяльності людини

· Бактерії широко застосовуються в харчовій промисловості для виробництва сирів і кисломолочної продукції, квашення капусти (при цьому утворюються органічні кислоти).

· Бактерійні препарати успішно використовують для боротьби з багатьма видами комах-шкідників.

· Багато видів бактерій використовують у різних галузях промисловості для добування ацетону, етилового й бутилового спиртів, оцтової кислоти, ферментів, гормонів, вітамінів, антибіотиків тощо.

Шкідливі бактерії

· Вони розмножуються в харчових продуктах, викликаючи тим самим їх псування. Щоб припинити розмноження, продукти пастеризують (витримують півгодини при температурі 61–63 °C), зберігають на холоді, висушують (в'ялення або копчення), солять або маринують.

· Бактерії викликають важкі у людини захворювання (туберкульоз, сибірську виразку, ангіну, харчові отруєння, гонорею і ін.), тварин і рослин (наприклад, бактерійний опік яблунь).

Для доповнення

Тема уроку. Одноклітинні еукаріоти. Евглена зелена, Амеба, Інфузорія — одноклітинні тварини (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі). Лабораторне дослідження. Спостереження інфузорій

Дата уроку_______________

Одноклітинні еукаріоти — це організми, що складаються з однієї еукаріотичної клітини, яка часто зовсім не схожа на клітини багатоклітинних рослин, тварин або грибів.

Характеристика найпростіших

Найпростіші	Особливості будови	Життєдіяльність
Амеба протей	Одноклітинний організм із непостійною формою тіла, що пересувається з допомогою псевдоподій. Має відносно великі розміри (0,2–0,5 мм). У клітині є скорочувальні вакуол	Живе у водоймах зі стоячою водою й мулистим дном на поверхні дна. У разі пересихання водойми інцистується
Евглена зелена	Одноклітинний організм із постійною формою тіла, що пересувається з допомогою джгутика. Має невеликі розміри (0,05–0,06 мм). У клітині є скорочувальні вакуолі. У цитоплазмі є хроматофори, що здійснюють фотосинтез	Живе у водоймах зі стоячою водою й мулистим дном у товщі води. У разі пересихання водойми інцистується. Для неї характерний змішаний тип живлення. На світлі вона живиться з допомогою фотосинтезу, а в темряві — гетеротрофно, поглинаючи крізь мембрану клітини розчинені органічні речовини
Інфузорія-туфелька	Одноклітинний організм із постійною формою тіла, схожою на туфельку, що пересувається з допомогою війок. Має середні розміри (0,18–0,31 мм).У клітинці є скорочувальні вакуолі, клітинний рот і два ядра (вегетативне й генеративне)	Живе у водоймах зі стоячою водою й мулистим дном

Лабораторне дослідження.

Тема. Спостереження інфузорій

Мета: ознайомитися з особливостями будови і руху інфузорії-туфельки.

Обладнання та матеріали: мікроскоп, сінна настоянка із культурою інфузорій, постійні препарати інфузорій, предметні та накривні скельця, піпетка, фільтрувальний папір, олівець, підручник.

Хід дослідження

1. Налаштувати мікроскоп та помістити на предметний столик постійний препарат інфузорії-туфельки.

2. Замалювати в зошиті особливості будови інфузорії.

Будова інфузорії

3. Приготувати тимчасовий препарат живих інфузорій з сінної настоянки.

4. Роздивитися живих інфузорій за допомогою мікроскопу та відмітити особливості їхнього руху.

5. Зробити висновок, у якому відмітити особливості будови та руху інфузорії туфельки.

Висновок:___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Тема уроку. Хламідомонада, хлорела — одноклітинні рослини (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі)

Дата уроку__________________

Хламідомонада — одноклітинна зелена водорость грушоподібної форми. Вона рухається у воді за допомогою двох джгутиків, що перебувають на передньому, більш вузькому кінці клітини.
Зовні хламідомонада покрита прозорою оболонкою, під якою розташовані цитоплазма з ядром, червоне «вічко» (світлочутливе тільце червоного кольору), велика вакуоль, заповнена клітинним соком, і дві маленькі пульсуючі вакуолі. Хлорофіл, що міститься в хроматофорі, надає зеленого забарвлення всій клітині.

Хлорела — ще одна одноклітинна зелена водорость, яка широко поширена у прісних водоймах і на вологих ґрунтах. Її дрібні кулясті клітини видно тільки з допомогою мікроскопа. Зовні клітина хлорели вкрита оболонкою, під якою знаходиться цитоплазма з ядром, а в цитоплазмі — зелений хроматофор.

Порівняння одноклітинних рослиноподібних організмів.

Для доповнення

Тема уроку. Дріжджі — одноклітинні гриби.

Дата уроку__________________

Дріжджі — це гриби, які живуть протягом усього або більшої частини життєвого циклу у формі окремих поодиноких клітин.

Дріжджеві гриби— велика група мікроскопічних грибів, у яких міцелій спрощений і легко розпадається на окремі клітини (клас Аскоміцети).

Історія вивчення дріжджів

Слово «дріжджі» має спільний корінь зі словом «дрижати», яким описується спінювання рідини, що часто супроводжує бродіння, здійснюване дріжджами.

У 1680 році голландський натураліст Антоні ван Левенгук вперше побачив дріжджі в оптичний мікроскоп, проте через відсутність руху не розпізнав у них живі організми.

І лише 1857 року французький мікробіолог Луї Пастер у праці «Mémoire sur la fermentation alcoholique» довів, що спиртове бродіння — не просто хімічна реакція, як вважалося раніше, а біологічний процес, що проводиться дріжджами.

У 1881 році Еміль Хрістіан Хансен виділив чисту культуру дріжджів, а 1883 року вперше використав її для отримання пива замість нестабільних заквасок.

Середовище життя: рідке або дуже висока вологість (через відсутність розвиненого міцелію, дріжджі не можуть поглинати воду в одному місці і транспортувати її в інше).

У природних умовах дріжджі живуть на поверхні плодів і листків, нектарі квіток тощо, місцях багатих на цукри, проте вони поширені також у ґрунті (особливо в підстилці і органогенних горизонтах) і природних водах. Дріжджі постійно наявні в кишечнику і ходах ксилофагів (комах, що харчуються деревиною), багаті дріжджові співтовариства розвиваються на листі, ураженому попелицею.

Найбільш відомі представники: цукрові, або пекарські, дріжджі; пивні дріжджі (існують тільки в культурі вирощування), винні дріжджі (зустрічаються в природі на різних соковитих плодах).

Форми клітин дріжджів

1 – яйцеподібні ;

2 – еліпсоподібні;

3 – паличкоподібні;

4 – кулясті;

5 – витягнуті;

6 – лимоноподібні;

Будова клітини дріжджового гриба

Клітина дріжджів має характерну для грибів будову — це еукаріотичні клітини, вкриті клітинною оболонкою і позбавлені хлоропластів. Переважають одноядерні клітини, у клітинній оболонці відсутній хітин.

Розмноження дріжджів

Безстатеве.

Вегетативне (брунькування, поділ клітини).

Ріст та розвиток

За сприятливих умов (підвищена температура, достатня кількість цукрів та кисню) дріжджі ростуть та діляться дуже швидко.

Дихання (аеробне)

За наявності кисню дихають, розкладаючи цукри на вуглекислий газ і воду.

Бродіння (анаеробне)

За відсутності кисню отримують енергію за допомогою бродіння, розкладаючи цукри на вуглекислий газ і спирт.

ЗНАЧЕННЯ ДРІЖДІВ ДЛЯ ЛЮДИНИ

Позитивне значення

-Використовуються в харчовій промисловості (в хлібопеченні, пивоварінні, виробництві спирту).

-Препарати із сухих пивних дріжджів можна придбати в аптеках (пивні дріжджі багаті на вітаміни).

-Певні види дріжджів людина використовує для виготовлення харчових добавок, багатих на білки.

-Дріжджові добавки з кормових дріжджів використовують сільському господарстві як білковий корм для худоби.

-Деякі види дріжджів застосовують для очищення забруднених нафтою водойм.

- Певні культури дріжджів використовують для отримання сучасного недорогого біологічного палива.

-Застосовують у медицині для лікування фурункульозу, авітамінозів тощо.

-Вирощують на мікробіологічних підприємствах для отримання органічних кислот та біологічно активних речовин, кормових добавок для тварин.

-Отримують напій з цінними лікувальними та профілактичними властивостями за допомогою субстанції під назвою «чайний гриб», «рисовий гриб», «молочний гриб».

Негативне значення

-Дріжджі здатні викликати грибні захворювання людини — мікози.

-Дріжджі роду Кандида (живуть в кишечнику) в разі масового розмноження можуть спричинити захворювання у людей з послабленою імунною систем.

Для доповнення

Тема уроку. Паразитичні одноклітинні організми

Дата уроку__________________

Паразитизм-це спосіб співіснування живих організмів, при якому один організм живиться поживними речовинами іншого.

Характеристика паразитичних напростіших

Паразитичні найпростіші	Зовнішній вигляд	Місце паразитування	Захворювання
1. Дизентерійна амеба		Товстий кишечник	Дизентерія
2. Малярійний плазмодій		Клітини крові (руйнують еритроцити)	Малярія
3. Лямблії		Кишечник	Лямбліоз
4. Трипаносома		Кров, лімфа, спинномозкова рідина організму людини	Сонна хвороба
5. Лейшманії		Клітини шкіри, внутрішніх органів	Лейшманіоз

Ознаки та профілактика захворювань, які викликані паразитичними одноклітинними

Захворювання	Ознаки захворювання	Профілактика захворювання
1.Дизентерія	Діарея з домішками крові, підвищена температура тіла, млявість, нудота.	Дотримання правил особистої гігієни, ретельно мити овочі та фрукти.
2.Малярія	Лихоманка, підвищена температура, слабкість, анемія, збільшення печінки і селезінки.	Щеплення, захист тіла від укусів комах, знищення кровосисних комах.
3.Лямбліоз	Діарея, головний біль, слабкість, здуття і біль у животі.	Дотримання правил особистої гігієни, ретельно мити овочі та фрукти.
4.Трипаносомоз (сонна хвороба)	Сонливість, лихоманка, слабкість.	Щеплення, захисні засоби для тіла, знищення комах(муха цеце).
5.Лейшманіоз	Лихоманка, висип, виразки на шкірі, анемія.	Дезінсекція житла, знищення москітів, захист тіла від укусів комах.

Для доповнення

Тема уроку. Колоніальні організми, перехід до багатоклітинності (губки, ульва).

Дата уроку__________________

Вольвокс – представник колоніальних одноклітинних

- зовнішній вигляд колонії: зелена драглиста кулька діаметром 1-2 мм;

- будова колонії: поверхня складається з безлічі (бл.20 тис.) клітин, що мають 2 джгутики, подібні і досить схожі на хламідомонаду з’єднані одна з одною цитоплазматичними містками, тобто одні клітини впливають на інші та контактують між собою.

- розмноження: один бік його колонії має більше клітин з вічками, а інший – більше клітин, які слугують для розмноження, більших від решти, діляться, утворюючи нові колонії. Спочатку вони розвиваються всередині материнської колонії, а потім материнська куля розривається і гине, а дочірні колонії звільняються.

Ульва — багатоклітинна пластинчаста водорість.

Ульва — зелена водорість, що поширена в прибережній зоні морів. Її тіло (талом) має форму пластинки. Розвивається талом із зооспори (рухливі спори, що мають джгутики) і має спочатку нитчасту форму. Потім, завдяки поділу клітин в поперечному і поздовжньому напрямах, формується пластинчасте тіло. Зооспора може утворитися в будь-якій клітині талома.

У клітинах пластинки водорості утворюються гамети, які зливаються і утворюють

зиготу.

Схема розвитку ульви

Зооспора → нитчаста форма → пластинчаста форма → гамети → запліднення → зигота → пластинчаста форма

Губки — багатоклітинні колоніальні організми тварин, що складаються зі спеціалізованих клітин.

Губки — найпростіші з усіх багатоклітинних тварин. Для них характерний клітинний рівень організації. У тілі губок немає ні тканин, ні органів. Є лише спеціалізовані групи клітин, що виконують ту чи іншу життєву функцію.

Тіло глечикоподібної, кулястої чи циліндричної форми. Стінки губок пронизані каналами, через які в центральну порожнину надходить вода разом з киснем і харчовими об’єктами (бактерії, водорості, найпростіші).

Губки мають скелет здебільшого з вапнякових та кремнієвих голок, рідше з органічної речовини — спонгіну. Розмноження статеве і нестатеве (брунькування).

Середовище існування та спосіб життя губок.

У світовій фауні відомо близько 5 тисяч видів, в Україні — 30.

Губки живуть тільки у водному середовищі, більшість із них — у морях. У прісних

водоймах зустрічаються рідко.

Найчисленніша фауна тропічних і субтропічних морів.

Тривалість життя губок — від кількох тижнів і місяців до багатьох років.

Поодинокі і колоніальні форми ведуть прикріплений спосіб життя.

Для доповнення

Тема уроку. Рослина — живий організм

Дата уроку__________________

Рослини — автотрофні організм, які самі здатні виробляти поживні речовини (органічні) з неорганічних (води та вуглекислого газу) в зелених частинах під час процесу, що називається фотосинтезом.

Рослини мають органи: стебло, листок, корінь, квітку, плід.

Рослини здатні до розмноження — відтворення подібних до себе — і поширення з допомогою насіння.

За складністю будови тіла

Нижчі

Вищі

Тіло розділено на корінь і пагін

Водорості (слань або талом)

Вищі спорові та насінні рослини

Тіло не почленоване на органи

Загальні ознаки рослин

Клітинна
будова

Автотрофний тип живлення

Дихання

Необмежений
ріст

Прикріплений спосіб життя

Життєві форми рослин

Дерева

Трави

Кущі

Багаторічні, стебло дерев’янисте

Одно- і багаторічні трави, стебло трав’янисте

Багаторічні, стебла здерев’янілі

Клен, липа, груша

Чорнобривці, кріп

Троянда, ожина, малина

Для доповнення

Тема уроку. Фотосинтез як характерна особливість рослин, живлення, дихання, рухи рослин.

Дата уроку_______________

Фотосинтез — це процес, у якому світлова енергія поглинається і використовується для синтезу відновлених вуглецевмісних з’єднання з двоокису вуглецю та води.

Формула фотосинтезу:
СО2 + Н2О + Світло → О2 + Крохмаль + Хімічна енергія

Дві основні фази фотосинтезу часто називають «світловою» і «темновою»

У ході світлової фази фотосинтезу відбувається фотоліз води із виділенням кисню, й енергія світла запасається у вигляді енергонасичених сполук.

У ході темнової фази енергонасичені сполуки використовуються для синтезу цукрів, із яких потім утворюється крохмаль.

Процеси життєдіяльності у рослин

Процес життєдіяльності	Сутність процесу
Обмін речовин	Сукупність процесів обміну речовинами та енергією між окремими частинами рослини та рослиною й навколишнім середовищем
Живлення	Процес надходження в рослину органічних і неорганічних речовин, потрібних для її життєдіяльності. Органічні речовини більшість рослин синтезують самостійно, а неорганічні поглинають із навколишнього середовища з допомогою коренів або всією поверхнею тіла
Дихання	Процес, у ході якого рослини отримують енергію, окиснюючи органічні речовини з допомогою атмосферного кисню
Ріст	Кількісні зміни, у результаті яких збільшуються розміри рослини, зростають площа їхньої поверхні й маса. Відбуваються за рахунок збільшення кількості й розмірів клітин, унаслідок одержання у процесі живлення органічних і неорганічних речовин
Розмноження	Збільшення кількості рослин шляхом утворення спеціальних структур (спор, насінин тощо) або поділу тіла рослини на частини

Для доповнення

Тема уроку. Будова рослини. Тканини рослин

Дата уроку____________

Тканина — це сукупність клітин, не обов’язково ідентичних, але спільного походження, що разом виконують спільну функцію. Перша класифікація тканин була розроблена Н. Грю ще в XVIII столітті.

Характеристика рослиних тканин

Тканини	Різновиди тканин	Особливості будови
Твірні (меристеми)	Верхівкова - Бічна -Вставна	Складаються з живих недиференційованих клітин
Основні (паренхіми)	Фотосинтезувальна - Запасальна - Повітроносна - Водоносна - Поглинальна	Складаються з живих диференційованих клітин
Покривні	Епідерміс - Пробка - Кірка	Складаються з живих або мертвих клітин, що утворюють зовнішні покриви рослини
Механічні	Коленхіма - Склеренхіма	Складаються з живих (коленхіма) або мертвих (склеренхіма) клітин, що мають потовщені стінки
Провідні	Ксилема - Флоема	Складаються з живих або мертвих трубчастих клітин, що забезпечують транспорт речовин у рослині
Видільні (секреторні)	Смоляні канали - Нектарники	Складаються з живих або мертвих клітин різноманітної форми, що забезпечують накопичення або виведення з рослини продуктів обміну речовин

Для доповнення

Тема уроку. Органи рослин.

Датауроку______________

Орган — частина організму, яка виконує одну або кілька специфічних функцій і має певну будову.

Всі органи рослини поділяють на вегетативні і генеративні.

Вегетативні органи - органи рослин, служать для підтримання індивідуального життя рослини (пагін, корінь).

ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ

КОРІНЬ ПАГІН

Листки Стебло Бруньки

Вони виконують функцію:

- росту рослин

- живлення

- обміну речовин

- вегетативне розмноження.

Корінь– підземний вегетативний орган рослини.

Він здійснює функцію:

- забезпечує всмоктування мінеральних речовин

- їх проведення до надземних частин

- прикріплення рослин до ґрунту.

Листок – це бічна частина пагона.

Він здійснює функцію:

- фотосинтезу

- газообмін

- випаровування води.

Стеблом називається осьова частина пагона.

Воно:

- забезпечує взаємозв’язок між всіма складовими частинами рослини,

- утворює та розташовує листки та квітки,

- збільшує загальну поверхню надземної частини.

Брунька – зачатковий пагін, з них розвиваються листки, квіти чи цілі пагони.

Генеративні органи рослин

Генеративні органи - органи рослин, які беруть участь у статевому розмноженні рослин. (квітка, насіння, плід).

За рахунок квітів формуються плоди і насіння.

Квіти за своєю формою, розміром, забарвленням, а також особливостями будови надзвичайно різноманітні. Однак основні особливості в їх будові та розвитку у різних рослин однакові. Квіти складаються з основних частин: тичинок і маточок. Головною функцією тичинок є утворення пилку, всередині маточок містяться насінні зачатки. З насінного зачатка його запліднення з’являється насінина. Насінина зазвичай зверху вкритаплодом. Горіхи, яблука, сливи — це плоди. За допомогою насіння з плодів рослин розмножуються.

*Орган*	*Особливості будови*
Пагін	Основний, наростаючий верхівкою вегетативний орган рослин, що складається зі стебла, листків і бруньок
Стебло	Вісь пагона, що виконує механічну і провідну функції
Листок	Бічний, зазвичай сплощений орган рослини, що виконує функції фотосинтезу, дихання і випаровування води
Брунька	Зародок пагона
Корінь	Основний, наростаючий верхівкою вегетативний орган рослин, основною функцією якого є прикріплення рослини й забезпечення її водою й мінеральними речовинами
Квітка	Генеративний орган покритонасінних рослин, до складу якого зазвичай входять квітконіжка, квітколоже, оцвітина, тичинки, маточки

Для доповнення

28.

Тема уроку. Корінь: будова, основні функції поглинання.

Лабораторне дослідження. Будова кореня

дата уроку___________

Корінь — вегетативний орган з необмеженим ростом, який забезпечує закріплення рослин у субстраті, поглинання і транспорт води та розчинених у ній мінеральних речовин та продуктів життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів і
коренів інших рослин.

За формою розрізняють два типи кореневих систем: стрижневу і мичкувату.

*Стрижнева*	*Мичкувата*

Стрижнева має добре виражений головний корінь, який займає в ґрунті вертикальне положення; від нього відходять бічні корені, що розміщуються в ґрунті радіально.

У мичкуватої системи всі корені майже однакові за розмірами, за походженням це додаткові корені, які пучком ростуть від основи стебла.

Зони кореня:

Кореневий чохлик, клітини чохлика виконують захисну функцію, вони пошкоджуються, відмирають, злущуються і на їхньому місці утворюються нові клітини.
Зона поділу — довжина 2–3 см, їхні клітини активно діляться (твірна тканина).
Зона росту (розтягування) — клітини ростуть, збільшуються в довжину і стають циліндричними, у них з’являються великі вакуолі. Сукупний ріст цієї зони створює силу, завдяки якій корінь заглиблюється в ґрунт. Довжина — декілька міліметрів.
Зона всмоктування (вона характеризується наявністю кореневих волосків. Кореневий волосок — це видозмінений одноклітинний виріст з шкіри, кореня. Має оболонку, цитоплазму, ядро, лейкопласти, вакуолі з клітинним соком. Кореневі волоски живуть 10–20 днів. У сухому ґрунті кореневі волоски розвиваються інтенсивніше, ніж у вологому. У водяних рослин кореневих волосків не буває. У деяких рослин роль кореневих волосків виконує грибниця гриба, з яким вони вступають у симбіоз.
Провідна зона — це зона бічних коренів, у цій зоні створюються провідні судини і бічні корені.

Лабораторне дослідження

Тема. Будова кореня

Мета: ознайомитися з будовою кореня, встановити основні функції його зон.

Обладнання та матеріали: плакати або слайди презентації із зображенням будови кореня та його основних функцій, постійні мікропрепарати з повздовжнім перерізом кореня (за наявності), мікроскоп, зошит, підручник.

Хід дослідження

1. Розглянути повздовжній переріз кореня за допомогою мікроскопу (за наявності), ознайомитися із плакатами або слайдами презентації, на яких продемонстровано будову кореня.

2. Замалювати схему будови кореня в зошиті. Указати на ній зони кореня.

3. Знайти зону поділу, прикриту кореневим чохликом, зону росту, всисну і провідну зони.

4.Заповнити таблицю, у якій вказати зони кореня з особливостями їхньої будови та функції, які вони виконують.

Зони кореня	Особливостями будови	Функції

5. Зробити висновок, у якому вказати, як пов’язана будова зон кореня із функціями, які вони виконують.

Тема уроку. Різноманітність та видозміни вегетативних органів. Корінь

дата уроку_____________

Видозміни коренів та функції, які вони виконують:

· Коренеплоди — накопичують поживні речовини в головному корені (буряк, морква).

· Кореневі бульби — відкладають поживні речовини в бічних коренях (жоржина).

· Повітряні корені — вбирають воду з повітря (орхідеї).

· Дихальні корені — забезпечують дихання в болотних рослин (мангрові).

· Ходульні корені — утримують рослину (кукурудза, баньян).

· Корені-присоски — добувають органічні речовини із рослини-хазяїна у паразитичних рослин (повитиця).

· Корені-причіпки — закріплюють рослину на якомусь субстраті (плющ).

Для доповнення

Тема уроку. Пагін: будова. Лабораторне дослідження. Будова пагона

дата уроку______________

Пагін – надземний вегетативний орган рослини, який складається зі стебла, бруньок та листків.

Будова і різноманітність стебел:

Стебло – осьова частина пагона, що з’єднує в єдине ціле усі його складові (листки, бруньки, квітки та суцвіття)

За напрямком росту та розміщенням у просторі бувають стебла:

а) прямостоячі (соняшник, гвоздика, ромашка);

б) виткі (березка);

в) чіпкі (горох, огірок);

г) повзучі (суниця).

За характером поверхні стебла бувають:

а) трав’янисті (тимофіївка, квасоля);

б) дерев’янисті (вишня, береза);

в) напівдерев’янисті

За формою стебла бувають:

а) круглі (пшениця);

б) овальні;

в) тригранні (осока);

г) багатогранні (кропива).

На стебловій частині пагона містяться:

- вузли - місце, де листки та бруньки рослини з’єднуються зі стеблом;

- міжвузля– відстань між сусідніми вузлами.

Кут, який утворюються між стеблом і листком, називають пазухою листка.

Поняття про листок:

Листок – бічна частина пагона, що здійснює дихання, фотосинтез, випаровування води.

Бруньки, їх різноманітність:

Брунька – це зачатковий пагін з дуже вкороченими міжвузлями.

За розміщенням на стеблі розрізняють бруньки:

а) верхівкові;

б) бічні:

- пазушні - закладаються в пазухах листків;

- додаткові - закладаються у будь-якій іншій частині стебла, на коренях, чи листках.

- сплячі - деякі пазушні або додаткові бруньки, які після зимівлі не розпускаються, перебувають в стані спокою і відновлюють ріст в разі ушкодження верхівкової бруньки.

Залежно від особливостей будови розрізняють бруньки:

а) вегетативні - зачатки листків;

б) генеративні ( квіткові) - зачаткові квітки чи суцвіття;

в) змішані - зачатки квіток і листків.

Внутрішня будова стебла:

Кора – зовнішній шар стебла:

а) шкірка – один шар живих клітин – захисна функція;

б) корок – декілька шарів відмерлих клітин - захисна функція, містить сочевички;

в) луб –сукупність провідної, механічної та основної тканин:

- ситоподібні трубки – живі провідні клітини флоеми – нисхідний рух органічних речовин;

- луб’яні волокна – механічна тканина – надають стеблу міцності.

Камбій – твірна тканина – клітини, які постійно діляться, утворюючи назовні клітини кори, а всередину – клітини деревини – ріст стебла у товщину.

Деревина

а) паренхіма – основна тканина – запас поживних речовин, характеризується наявністю річних кілець;

б) судини – провідна тканина (ксилема) - висхідний рух неорганічних речовин;

в) деревні волокна – механічна тканина – опорна функція;

г) серцевинні промені.

Серцевина – центральна частина стебла, яка складається з великих тонкостінних, пухко розташованих клітин – запас поживних речовин.

Лабораторне дослідження

Тема. Будова пагона

Мета: ознайомитися з будовою пагона, встановити основні функції його частин.

Обладнання та матеріали: плакати або слайди презентації із зображенням будови пагона та його основних функцій, постійні мікропрепарати з повздовжнім та поперечним перерізами пагона (за наявності), мікроскоп, зошит, підручник.

Хід дослідження

1. Розглянути повздовжній та поперечний перерізи пагона за допомогою мікроскопу (за наявності), ознайомитися із плакатами або слайдами презентації, на яких демонструють будову пагона.

2. Замалювати схему внутрішньої будови пагона в зошиті.

3. Знайти верхівкову точку росту, кору, луб, камбій, деревину, серцевину.

4. Заповнити таблицю, у якій вказати частини пагона з особливостями їхньої будови та функцій, які вони виконують.

Частини пагона	Особливостями будови	Функцій

5. Зробити висновок, у якому вказати, як пов’язана будова частин пагона із їхніми функціями.

Всновок:____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________.

Тема уроку: Різноманітність та видозміни органів. Листок.

Лабораторне дослідження. Будова бруньки.

дата уроку_____________

Листок — обмежений у рості бічний виріст пагона. Функції листка — фотосинтез, випаровування води (транспірація) і газообмін.

Листки

Прості — на черешку одна листкова пластинка

Складні — на черешку кілька листкових пластинок

Пальчасті (каштан, люпин)

Трійчасті (конюшина, суниці)

Перисті

Сидячі, у яких нема черешка (злаки)

Черешкові, у яких є черешок (бузок)

Непарноперисті (горобина, шипшина, картопля)

Парноперисті (акація жовта)

Типи жилкування листків

Сітчасте

Дугове

Паралельне

Листкорозміщення — це розташування листків на стеблі в певному порядку.

Брунька – це зачатковий пагін з дуже вкороченими міжвузлями.

Бруньки мають коричневе, сіре чи буре забарвлення та вкриті зроговілими лусками – видозміненими листками, що захищають бруньку від ушкоджень. Луски часто виділяють смолянисті речовини.

За розміщенням на стеблі розрізняють бруньки:

а) верхівкові;

б) бічні:

- пазушні - закладаються в пазухах листків;

- додаткові - закладаються у будь-якій іншій частині стебла, на коренях, чи листках.

- сплячі - деякі пазушні або додаткові бруньки, які після зимівлі не розпускаються, перебувають в стані спокою і відновлюють ріст в разі ушкодження верхівкової бруньки.

Залежно від особливостей будови розрізняють бруньки:

а) вегетативні - зачатки листків;

б) генеративні ( квіткові) - зачаткові квітки чи суцвіття;

в) змішані - зачатки квіток і листків.

Лабораторне дослідження

Тема. Будова бруньки

Мета: ознайомитися з будовою бруньки, встановити її основні функції та різновиди.

Обладнання та матеріали: плакати або слайди презентації із зображенням будови бруньки та її основних функцій, постійні мікропрепарати з перерізами бруньки (за наявності), мікроскоп, зошит, підручник.

Хід дослідження

1. Розглянути переріз бруньки за допомогою мікроскопу (за наявності), ознайомитися із плакатами або слайдами презентації, на яких продемонстровано будову бруньки.

2. Замалювати схему внутрішньої будови бруньки в зошиті.

3. Знайти вегетативні і генеративні бруньки, звернути увагу на їхні відмінності.

4. Скласти таблицю, у якій вказати різновиди бруньок з особливостями їхньої будови та функції, які вони виконують.

Різновиди бруньок	Особливостями їхньої будови	Функції

5. Зробити висновок, у якому вказати, як пов’язана будова бруньок із їхніми функціями.

Висновок:___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Тема уроку. Різноманітність та видозміни вегетативних органів. Пагін. Лабораторне дослідження. Будова цибулини, кореневища, бульби картоплі, коренеплоду (на прикладі моркви)

дата уроку__________________

Різноманіття видозмін пагонів

Видозміна пагона	Особливості будови
Бульба	Значно потовщений м’ясистий пагін. Має лускоподібні листки (брівки), у пазухах яких розташовані бруньки (вічка)
Столон	Тонкий знебарвлений підземний пагін, на якому формуються бульби
Цибулина	Надземний або підземний укорочений пагін з лускоподібними сухими або соковитими листками і вкороченим стеблом (денцем)
Кореневище	Підземний пагін багаторічних рослин, який зовні схожий на корінь. У пазухах лускоподібних листків має бруньки
Колючки	Тверді гострі пагони без листків або з недорозвиненими листками
Вусик	Тонкий чіпкий пагін, який виходить з пазухи листка
Соковите стебло	Товстий м’ясистий пагін, пристосований для накопичення і збереження великої кількості вологи

Стебло – осьова частина пагона, що з’єднує в єдине ціле усі його складові (листки, бруньки, квітки та суцвіття)

За напрямком росту та розміщенням у просторі бувають стебла:

а) прямостоячі (соняшник, гвоздика, ромашка);

б) виткі (березка);

в) чіпкі (горох, огірок);

г) повзучі (суниця).

За характером поверхні стебла бувають:

а) трав’янисті (тимофіївка, квасоля);

б) дерев’янисті (вишня, береза);

в) напівдерев’янисті

За формою стебла бувають:

а) круглі (пшениця);

б) овальні;

в) тригранні (осока);

г) багатогранні (кропива).

На стебловій частині пагона містяться:

- вузли - місце, де листки та бруньки рослини з’єднуються зі стеблом;

- міжвузля– відстань між сусідніми вузлами.

Кут, який утворюються між стеблом і листком, називають пазухою листка.

Лабораторне дослідження

Тема. Будова цибулини, кореневища, бульби картоплі, коренеплоду (на прикладі моркви)

Мета: ознайомитися з будовою видозмін пагона, встановити їхні основні функції.

Обладнання та матеріали: плакати або слайди презентації із зображення-видозмін пагона та їхніх основних функцій, зразки видозмін пагона, зошит, підручник.

Хід дослідження

1. Розглянути зразки видозмін пагона, ознайомитися із плакатами або слайдами презентації, на яких продемонстровано їхню будову.

2. Замалювати видозміни пагона у зошиті. Указати їхні назви.

3. Установити назви рослин, які мають відповідні видозміни пагона.

4. Скласти таблицю, у якій вказати видозміни пагона з особливостями їхньої будови та функції, які вони виконують.

Видозміни пагона	Особливостями їхньої будови	Функції

5. Зробити висновок, у якому вказати, як пов’язана будова видозмін із функціями, які вони виконують.

Висновок:

Тема уроку. Розмноження рослин: статеве та нестатеве розмноження рослин.

Вегетативне розмноження рослин

дата уроку__________________

Розмноження — це здатність живих організмів відтворювати особин (організми) того ж виду.

Нестатеве розмноження — процес відтворення нових особин без участі статевих клітин (гамет) та без запліднення.

Вегетативне розмноження — це розмноження рослин вегетативними органами (коренем, стеблом, листком або їхніми частинами).

Гамети — це клітини, які несуть свою частину інформації від батьківського та материнського організмів, які їх утворюють.

Розмноження

Статеве

Нестатеве

Спороутворення

Вегетативне

Спора — репродуктивна структура, пристосована для поширення й виживання в неактивному стані протягом довгого періоду часу за несприятливих умов.

Вегетативне розмноження — це розмноження частинами вегетативних органів рослини.

Вегетативне розмноження рослин

Штучне

Природне

Пагоном

Коренем

Щеплення

Живцювання

Трансплантація

Кореневими паростками

Кореневим живцями

Надземними
пагонами

Листками

Вусами

Стебловими
живцями

Листковим
живцями

Листковими
бруньками

Цибулинами

Бульбами

Корневищем

Підземними видозміненими пагонами

Природне вегетативне розмноження:

• кореневищем — в основному властиве багаторічним травам. На кожному пагоні з бруньки виростають надземні пагони, які потім відділяються від відмерлих старих пагонів і виростають у цілком сформовану молоду рослину (пирій);

• цибулинами — найчастіше таким способом розмножуються рослини з родини лілійних та амарилісових (цибуля, тюльпан, нарцис);

• надземними видозміненими пагонами (вуса) — стелячись по землі, вони утворюють у вузлах додаткові корені і листкові бруньки, що виростають у вертикальні пагони. Старі міжвузля повзучих пагонів відмирають, а молоді продовжують рости і розмножуватись. Так розмножуються суниці;

• живцями — відламана гілка тополі, верби укорінюється;

• кореневими паростками — розмноження за допомогою додаткових бруньок, що утворюються на коренях і розвиваються в надземні пагони — так звані кореневі паростки. До таких рослин належать осика, тополя, вільха, акація, бузок, малина, ожина, вишня;

• бульбами — розмноження картоплі і топінамбура;

• листками — фіалка, бегонія.

Людина може розмножувати культурні рослини тими самими способами, які спостерігаються у природі, а також використовувати способи вегетативного розмноження рослин, які не трапляються в природі. Це поділ куща, живцювання і щеплення, трансплантація.

Штучне вегетативне розмноження:

• розмноження поділом (кущів — бузок, кореневищ — іриси, бульб — картопля, коренів — малина) — бульби можна розділити на декілька частин, і, якщо відрізана частина матиме хоч одну бруньку, вона утворить пагін, з якого виросте молода рослина. Розмноження поділом кущів найчастіше практикують у декоративному садівництві;

• розмноження виводками, живцями — живцем називається частина рослини, відрізана від батьківської форми для вегетативного розмноження; це можуть бути і частини стебел, і частини коренів, і частини листків. Кореневими живцями розмножуються хрін, троянди, драцени. Листковий живець — листок із черешком кладуть на вологий пісок, зробивши на великих жилках надрізи для швидкого формування додаткових коренів;

• щеплення — пересадження частини живої рослини, що має бруньку, на іншу рослину, з якою вона зростається. Та частина рослини, що пересаджується на іншу, називається прищепою, а та, на яку пересаджують,— підщепою.

Для доповнення

Тема уроку. Квітка — орган статевого розмноження.

Лабораторне дослідження. Будова квітки

дата уроку_______________

Квітка (латин. flos, грец. anthos) — орган насінного розмноження рослин. Вона є видозміненим, укороченим і обмеженим у рості пагоном, що служить для статевого розмноження.

Головні частини квітки

Приймочка

Зав’язь

Стовпчик

Пиляк

Тичинкова нитка

Маточка

Тичинки

Лабораторне дослідження

Тема. Будова квітки

Мета: ознайомитися з будовою квітки, встановити основні функції її частин.

Обладнання та матеріали: живі квітки, плакати або слайди презентації із зображенням будови квітки та її основних частин, діаграми квіток, формули квіток, зошит, підручник.

Хід дослідження

1. Розглянути живі квітки, ознайомитися із плакатами або слайдами презентації, на яких продемонстровано будову квіток.

2. Замалювати схему будови квітки в зошиті. Указати на ній основні компоненти квітки.

3. Знайти маточку, рильце маточки, тичинки, віночок, пелюстки, чашолистки, квітколоже.

4. Скласти таблицю, у якій вказати компоненти квітки з особливостями їхньої будови та функції, які вони виконують.

Компоненти квітки	Особливостями їхньої будови	Функції

5. Зробити висновок, у якому вказати, як пов’язана будова компонентів квітки із функціями, які вони виконують.

Тема уроку. Суцвіття.

дата уроку__________________

Суцвіття — це сукупність квіток однієї рослини, розміщених певним чином близько одна біля одної на пагоні.

Типи суцвіть

Прості

Складні

• складний колос

• волоть

• складний зонтик

• складний щиток

• китиця

• колос

• щиток

• зонтик

• початок

• головка

• кошик

• сережка

Біологічне значення суцвіть

• збільшується ймовірність запилення квіток;

• певні біологічні переваги має порядок розпускання квіток у суцвітті — пристосування до різних чинників запилення;

• тип суцвіття пов’язаний з певним типом супліддя і з пристосуванням до розповсюдження плодів і насіння.

Для доповнення

Тема уроку. Запилення. Запліднення.

дата уроку__________________

Запилення — це процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки, що відбувається під час цвітіння рослин.

Запилення

Комахами

Вітром

Людиною

Птахами

Самозапилення

Перехресне запилення

Водою

Самозапилення — це процес перенесення пилку двостатевої квітки на приймочку цієї самої квітки. Самозапилюються такі рослини, як горох, квасоля, помідори, бавовник, льон, пшениця, ячмінь, овес тощо.

Перехре́сне запи́лення, або ксеногамія, — це запилення перенесенням пилку з однієї квітки на приймочку маточки іншої квітки того самого або іншого екземпляра одного виду або сорту рослин.

Ознаки комахозапильних та вітрозапильних рослин

Запилення, у яке втручається людина, називається штучним. Його застосовують під час виведення нових сортів або для підвищення врожайності на виробничих посівах перехреснозапильних рослин.

Після запилення відбувається процес запліднення — злиття чоловічої статевої клітини із жіночою. Пилок, що потрапив на поверхню приймочки, продовжує свій розвиток (починає проростати пилок ще в пиляках), що зовні виявляється в набряканні, утворенні пилкової трубки.

Результат
подвійного запліднення

Яйцеклітина
+ спермій

Зав’язь

Центральна клітина + спермій

Покрив насінного зачатка

Зародок насінини

Оплодень

Ендосперм

Шкірка насінини

Зародкові: стебло, корінь, брунька

Запас поживних речовин

Захист зародка

Для доповнення

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тема уроку. Насінина. Лабораторне дослідження. Будова насінини

дата уроку__________________

Насіння — це орган статевого розмноження і розселення двох груп вищих рослин — покритонасінних і голонасінних.Розвивається насіння з насінезачатками (сім’ябруньки), який у покритонасінних (квіткових) рослин розташований усередині маточки (у зав’язі).

Будова насінини однодольних і дводольних рослин:

Будова насінини
однодольних рослин	дводольних рослин
- вкрита оплоднем, що зрісся зі шкіркою насінини	- вкрита насінною шкіркою
- зародок: - одна сім'ядоля - щиток; - зародковий корінець; - зародкове стебельце; - зародкова брунечка.	- зародок: - дві сім'ядолі; - зародковий корінець; - зародкове стебельце; - зародкова брунечка.
- ендосперм	- ендосперм відсутній, запасні поживні речовини відкладаються в сім'ядолях

Умови проростання насіння :

1) наявність певної температури;

2) вода;

3) повітря.

Типи проростання насіння:

- надземний - під час проростання сім'ядолі виносяться над поверхнею грунту і стають першими фотосинтезуючими листками. (квасоля, гарбуз, клен);

- підземний - сім'ядолі залишаються під землею і є джерелом живлення проростк (пшениця, горох, дуб).

Лабораторне дослідження

Тема. Будова насінини

Мета: ознайомитися з будовою насінини, встановити основні функції її частин.

Обладнання та матеріали: насінини, плакати або слайди презентації із зображенням будови насінин різних рослин, зошит, підручник.

Хід дослідження

1. Розглянути насінини, ознайомитися із плакатами або слайдами презентації, на яких продемонстровано будову насінин різних рослин.

2. Замалювати схему будови насінин пшениці в зошиті. Указати на ній основні компоненти насінини.

3. Замалювати схему будови насінин гороху в зошиті. Указати на ній основні компоненти насінини.

4. Скласти таблицю, у якій указати компоненти насінин гороху і пшениці з особливостями їхньої будови.

Типи насіння

Особливостями їхньої будови.

5. Зробити висновок, у якому вказати, як пов’язана будова компонентів насінини із їхніми функціями.

Тема уроку. Плід, поширення плодів. Лабораторне дослідження. Будова плода

дата уроку__________________

Плід – генеративний орган покритонасінних рослин, який утворюється після подвійного запліднення із зав'язі маточки.

Плоди

Сухі

Соковиті

Прості

Складні

Розкривні багатонасінні

Нерозкривні

Однонасінні

Багатонасінні

Кістянка

живцями

Супліддя

живцями

Багатокістянка

живцями

Ягода

живцями

Яблуко

живцями

Гарбузина

живцями

Горіх

живцями

Сім’янка

живцями

Зернівка

живцями

Біб

живцями

Стручок

живцями

Стручечок

живцями

Коробочка

живцями

Лабораторне дослідження

Тема. Будова плоду

Мета: ознайомитися з будовою плоду, встановити основні функції його частин.

Обладнання та матеріали: плоди, плакати або слайди презентації із зображенням будови плодів різних рослин, зошит, підручник.

Хід дослідження

1. Розглянути плоди, ознайомитися із плакатами або слайдами презентації, на яких продемонстровано будову плодів різних рослин.

2. Замалювати схему будови плоду яблука в зошиті. Указати на ній основні компоненти плоду.

3. Замалювати схему будови плоду томату в зошиті. Указати на ній основні компоненти плоду.

4. Скласти таблицю, у якій вказати компоненти плодів яблука і томату з особливостями їхньої будови.

Особливостями

їхньої будови.

Компоненти плодів

Яблука

Томату

5. Зробити висновок, у якому вказати, як пов’язана будова компонентів плода із функціями, які вони виконують.

Тема уроку. Поняття про класифікацію рослин (за середовищем існування, будовою, розмноженням, тощо).

дата уроку__________________

Систематика рослин — розділ біології, що вивчає різноманітність рослин.

У числі перших, хто застосував класифікацію до об'єктів природи, був Теофраст

За праці про рослини, Теофраста вважають «батьком ботаніки».

Карл Лінней (1707 – 1778 рр Шведський природознавець)

• Описав ≈1500 видів рослин

• Ввів принцип подвійних назв видів(видова наукова назва, за Ліннеєм, складається із двох слів, перше з яких — назва роду (пишеться з великої літери), а друге (пишеться з малої літери) — вказує на видову належність. В цьому полягає принцип бінарної номенклатури (подвійної назви).

Основні класифікаційні одиниці: вид, рід, родина, порядок, клас.

Вид - основна найменша систематична одиниця класифікації.

Видова назва

рослини

Рід

Родина

Порядок

Клас

Відділ

Тополя срібляста Тополя чорна

Тополя

Вербові

Вербоквіті

Дводольні

Покритонасінні

рослини

Верба біла

Верба козяча

Верба

Дуб звичайний

Дуб скельний

Дуб

Букові

Букоцвіті

Бук городчатий

Бук східний

Бук

Царства живої природи

Рослини Тварини Гриби Дроб`янки Віруси

Для доповнення

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тема уроку. Водорості (зелені, бурі, червоні, діатомові). Лабораторне дослідження. Будова зелених нитчастих водоростей

дата уроку__________________

Водорості — це Нижчі спорові рослини (так це друга їх назва) з фототрофним типом живлення.

Водорості (Аlgае) — надзвичайно різноманітна і численна (понад 35 тис. видів) екологічна група фотоавтотрофних організмів, тіло яких, слань, або талом (грец. thallуs — пагін, зелена гілка), не розчленоване на органи, а життя пов’язане здебільшого з водним середовищем.

Водорості об’єднані спільними ознаками:

-мають хлорофіл і живляться автотрофно;

-тіло називається сланню або таломом - воно не поділене на органи і тканини, позбавлене покривів і провідної системи;

-живуть у воді або зволожених місцях;

-розмножуються нестатево (спорами), вегетативно (частинами талому) та статево (гаметами)

Наука про водорості називається альгологією.

Структури талому багатоклітинних водоростей:

-Пластинчастий талом складається з одного, двох або більше шарів клітин;

-Харофітна структура має вигляд пагона з гілками;

-У різнонитчастому таломі горизонтальні нитки стеляться по субстрату і вертикальні з прямостоячих ниток;

-Нитчаста структура складається з клітин, розташованих в ряду вигляді нитки.

Розмноження водоростей

- При нестатевому розмноженні утворюються спори – спеціальні клітини, які проростають і дають початок новому організмові.

- При статевому розмноженні новий організм розвивається із зиготи,

що утворюється при злитті гамет – чоловічої та жіночої статевих клітин, причому ці клітини можуть бути різні за розмірами

Водорості

Зелені, 20 тис.

Діатомові, 10 тис.

Червоні, 4 тис.

Бурі, 1,5 тис.

Середовища
існування водоростей

Прісна вода

Морська вода

Кора дерев

Ґрунт

Сніг

Особливості води як середовища життя.

• Велика густина, яка підтримує тіла рослин, що живуть у водному середовищі.

• На кожні 10 м углиб удвічі збільшується тиск.

• З глибиною зменшується освітленість і насиченість води киснем.

• Незначні перепади температури.

• У воді полегшений обмін речовин між організмом і середовищем.

• У воді рослини не мають проблем з розмноженням.

Зелені водорості

• Кількість: близько 20 тис.

• Середовища існування: прісні водойми, зволожені ділянки суходолу, деякі види живуть у солоних водоймах.

• Пігменти: переважає хлорофіл.

• Склад клітинної стінки: пектин, целюлоза.

• Запасна речовина: крохмаль.

• Розмноження: нестатеве, статеве, вегетативне.

• Різноманітність: одноклітинні (хламідомонада, хлорела, протокок); багатоклітинні — нитчасті (улотрикс, спірогира), пластинчасті (ульва); колоніальні (вольвокс).

Для доповнення

Лабораторне дослідження

Тема. Будова зелених нитчастих водоростей

Мета: ознайомитися з будовою зелених нитчастих водоростей.

Обладнання та матеріали: плакати або слайди презентації із зображенням зелених нитчастих водоростей, живі екземпляри улотриксу з акваріуму (за наявності), зошит, підручник.

Хід дослідження

1. Розглянути живі екземпляри улотриксу з акваріуму (за наявності), ознайомитися із плакатами або слайдами презентації, на яких продемонстровано їхню будову.

2. Замалювати будову зелених нитчастих водоростей у зошиті.

3. Указати основні структури водоростей.

4. Скласти таблицю, у якій вказати функції, які виконують структури, вказані на

рисунку.

Основні структури	Функції

5. Зробити висновок, у якому вказати, як пов’язана будова структур водорості зі своїми функціями.

Тема уроку. Мохи. Лабораторне дослідження. Будова моху

дата уроку__________________

Мохоподібні (Briophyta) – це відділ вищих спорових рослин, у життєвому циклі яких переважає статеве покоління.

Відділ Мохоподібні об'єднує близько 35 тис. видів.

Бріологія — вчення про мохи, тобто наука, що займається вивченням мохів (з грецької logos означає “вчення”, а bryon — “мох”).

Мохоподібні – це невисокі, переважно багаторічні, рідко – однорічні рослини, які за своєю організацією близькі до водоростей. Вони не мають чітко виражених провідних тканин і коренів.

Гаметофіт — це листкоподібний талом або рослину у вигляді пагона, який розчленований на стебло й листки.

Загальні ознаки вищих спорових рослин:

• мають хлорофіл (зелене забарвлення);

• характерний процес фотосинтезу;

• клітини тіла диференційовані й об’єднані в тканини, а тканини — в органи;

• живуть у вологих місцях;

• ніколи не цвітуть, не утворюють насіння і плодів;

• розмножуються нестатево за допомогою спор;

• характерне чергування поколінь: статевого і нестатевого.

Злиття гамет

Розвиток статевих клітин: архегоній та антеридій

Проростання спори

Утворення гаметофіту

Загальна схема розмноження моху на прикладі зозулиного льону

Утворення зиготи

Спорангії

Спорофіт

Спори

У мохоподібних дуже добре розвинене вегетативне розмноження, яке можна розділити на два види залежно від участі в ньому самої рослини: 1) розмноження частинами тіла – фрагментами стебел, бруньками, гілочками, листочками, частинами протонеми; 2) спеціалізованими утворами розмноження – вивідковими тільцями, які можуть формуватися на будь-яких частинах рослини.

Значеня мохів в природі:

– Виступають у ролі піонерів заселення незаселеного субстрату;

– Беруть участь у створенні особливих біоценозів, особливо там, де майже суцільно покривають грунт (тундра);

– Моховий покрив здатний накопичувати і утримувати радіоактивні речовини;

– У зв’язку зі здатністю вбирати і утримувати велику кількість води, відіграють велику роль у регулюванні водного балансу ландшафтів;

– спричиняють заболочування територій.

Значеня мохів в діяльності людини:

– Інтенсивно розвиваючись, мохи можуть погіршувати продуктивність сільськогосподарських земель, сприяючи їх заболочування, в той же час мохи забезпечують рівномірне перенесеня поверхневого стоку вод у підземний, оберігаючи грунту від ерозії.

– сприяють утворенню торфу, який використовується як паливо.

Роль сфагнових мохів:

– Сфагнові мохи – джерело утворення торфу, який широко використовується в промисловості. Торф використовується як паливо і як цінна хімічна сировина, з нього отримують віск, парафін, феноли, оцтову кислоту та ін. речовин. Також торф використовується як добриво, при цьому не тільки підвищується врожай сільськогосподарських культур, але і поліпшується структура грунту. Важливе значення має торф в якості будівельного термоізоляційного матеріалу для трубопроводів і житлових будівель. З торфу виготовляють папір і картон.

– Деякі сфагнові мохи мають антибіотичні властивості і застосовуються в медицині.

Для доповнення

Лабораторне дослідження

Тема. Будова моху

Мета: ознайомитися з будовою моху.

Обладнання та матеріали: плакати або слайди презентації із зображенням мохів, гербарні екземпляри мохів, живі екземпляри мохів (за наявності), зошит, підручник.

Хід дослідження

1. Розглянути живі екземпляри мохів (за наявності), гербарні зразки, ознайомитися із плакатами або слайдами презентації, на яких продемонстровано їхню будову.

2. Замалювати будову моху в зошиті.

3. Указати основні структури моху.

4. Скласти таблицю, у якій вказати функції, які виконують структури, вказані на

рисунку.

Структури	Функції

5. Зробити висновок, у якому вказати, як пов’язана будова структур моху із функціями, які вони виконують.

Тема уроку. Папороті, хвощі, плауни. Лабораторне дослідження. Будова папоротей

дата уроку__________________

Відділ Плауноподібні:

● спорофіт:

- повзуче стебло вилчасто галузиться;

- дрібні лускоподібні листки;

- додаткові корені;

- спороносні колоски.

● гаметофіт:

- заросток у вигляді барильця, розвивається у грунті у співжитті з грибами.

Загальна характеристика:

Плауни — багаторічні трав’янисті рослини.

У плаунів уперше з’являються корені, що відростають від повзучого стебла.

Стебло дихотомічно розгалужується.

Листки лінійно-ланцетні, дуже дрібні.

Мають покривну тканину з продихами, з’являється провідна тканина.

Для запліднення потрібна вода.

У життєвому циклі переважає нестатеве покоління — спорофіт.

Відділ Хвощеподібні:

● спорофіт:

- 2 види надземних пагонів – весняний, безхлорофільний, зі спороносними колосками;

літній - фотосинтезуючий, з розгалуженими пагонами;

- кореневище з додатковими коренями;

- вставний ріст.

● гаметофіт: заросток у вигляді дрібних пластинок, які ростуть на вологих грунтах.

Загальна характеристика:

Хвощі — багаторічні трав’янисті рослини.

Стебло почленоване на вузли та міжвузля.

Вегетативні пагони кільчасто розгалужуються.

Листки у вигляді зубчиків.

Мають видозмінені підземні пагони — кореневища.

Для запліднення потрібна вода.

У життєвому циклі переважає нестатеве покоління — спорофіт.

Відділ Папоротеподібні:

● спорофіт:

- великі листки, зібрані в прикореневу розетку;

- вайї – молоді листки;

- кореневище з додатковими коренями;

● гаметофіт:

-серцепоподібний зелений заросток з ризоїдами.

Вайі – це органи папоротей, які нагадують листя.

Для доповнення

Лабораторне дослідження

Тема. Будова папоротей

Мета: ознайомитися з будовою папороті.

Обладнання та матеріали: плакати або слайди презентації із зображенням папоротей, гербарні екземпляри папоротей, живі екземпляри папоротей (за наявності), зошит, підручник.

Хід дослідження

1. Розглянути живі екземпляри папоротей (за наявності), гербарні зразки, ознайомитися із плакатами або слайдами презентації, на яких продемонстровано їхню будову.

2. Замалювати будову папороті в зошиті.

3. Указати основні структури папороті.

4. Скласти таблицю, у якій вказати функції, які виконують структури, вказані на рисунку.

Структури	Функції

5. Зробити висновок, у якому вказати, як пов’язана будова структур папороті із функціями, які вони виконують.

Тема уроку. Голонасінні. Лабораторне дослідження. Будова голонасінних.

дата уроку__________________

Голонасінні – величезна група дерев і кущів, їм належить 1\3 всіх лісів нашої планети.

У голонасінних насінні зачатки не сховані, не вкриті, а лежать голо на лусках шишок.

Загальна характеристика голонасінних

• Відомо близько 800 сучасних видів голонасінних.

• Життєві форми — дерева, кущі.

• Мають добре розвинені вегетативні органи.

• Кора і деревина хвойних має багато смоляних канальців із живицею.

• Листки у вигляді голок або лусок, живуть кілька років.

• Розмножуються насінням, яке розвивається в шишках.

• Для запилення не потрібна вода, його здійснює вітер.

Значення голонасінних:
- Утворюють величезні площі хвойних та беруть участь у формуванні мішаних лісів.
- Збагачують повітря киснем.
- Виділяють фітонциди — речовини (леткі), які пригнічують діяльність мікроорганізмів.

Різноманітність голонасінних

Для доповнення

Лабораторне дослідження

Тема. Будова голонасінних

Мета: ознайомитися з будовою голонасінних.

Обладнання та матеріали: плакати або слайди презентації із зображенням голонасінних, гербарні екземпляри голонасінних, зошит, підручник.

Хід дослідження

1. Розглянути гербарні зразки голонасінних, ознайомитися із плакатами або слайдами презентації, на яких продемонстровано їхню будову.

2. Замалювати будову представника голонасінних у зошиті.

3. Указати основні структури зображеної рослини.

4. Скласти таблицю, у якій вказати функції, які виконують структури, вказані на

рисунку.

Структури	Функції

5. Зробити висновок, у якому вказати, як пов’язана будова структур рослини із функціями, які вони виконують.

Тема уроку. Покритонасінні (квіткові). Практична робота 3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин

дата уроку__________________

Покритонасінні - це відділ вищих насінних рослин, деревоподібні або трав’янисті з добре розвиненими і різноманітними коренями, стеблами і листками.

Для покритонасінних характерні такі особливості в будові та розвитку:

- Є притаманні лише для них органи: квітка і плід.

- Насіння формується з насінних зачатків, захищених стінками зав’язі, що перетворюються в оплодень, звідси й назва — покритонасінні.

- Маточка із зав’язью, стовпчиком і приймочкою, плід, який розвивається із зав’язі — властиві тільки покритонасінним.

- Добре розвинена оцвітина і справжні квітки (звідси назва — квіткові).

- Гаметофіт редукований до кількох клітин, що прискорює його розвиток.

- Жіночий гаметофіт — восьмиядерний зародковий мішок.

- Чоловічий гаметофіт — пилкове зерно, складається з двох клітин — вегетативної і генеративної.

- Утворенню насіння передують запилення квіток і подвійне запліднення: один спермій запліднює яйцеклітину, другий — вторинне ядро зародкового мішка.

- Запліднення завершується утворенням зав’язі плоду з насінного зачатка насінини, із зиготи — зародка насінини, із заплідненого вторинного ядра — вторинного ендосперму, що утворений тканиною з триплоїдним набором хромосом.

Класифікація покритонасінних

Характерні ознаки дводольних та однодольних рослин

Ознаки	Дводольні рослини	Однодольні рослини
Кількість видів	Близько 190 тис.	Близько 63 тис.
Кількість сім’ядоль у зародку	Дві	Одна
Тип кореневої системи	Найчастіше стрижнева	Мичкувата
Стебло	Дерев’янисте (потовщується за рахунок розростання камбію) або трав’янисте	Трав’янисте, камбію немає
Листки	Переважно черешкові, прості або складні, цілісні або розсічені	Переважно сидячі, прості, цілісні
Жилкування листків	Сітчасте	Паралельне й дугове
Кількість частин квітки	Переважно кратна п’яти або чотирьом	Кратна трьом

Вперше квіткові рослини було поділено ботаніком Антуаном де Жуссьє у 1789 році.

Значення покритонасінних рослин у природі й у житті людини

ЗНАЧЕННЯ РОСЛИН У ПРИРОДІ

ЗНАЧЕННЯ РОСЛИН У ЖИТТІ ЛЮДИНИ

• Джерело їжі

• Збагачують атмосферу киснем

• Поглинають вуглекислий газ

• Підвищують вологість повітря

• Пом’якшують температуру завдяки випаровуванню

• Дерева й чагарники знижують швидкість вітру

• Затримують сніг (джерело води)

• Корені рослин укріплюють ґрунт

• Відмерлі частини рослин збагачують ґрунт поживними речовинами

• Ліки й вітаміни для тварин

• Середовище існування для тварин

• Водорегуляція

• Джерело їжі

• Лікарська сировина

• Естетична насолода

• Кормова база

• Джерело кисню

• Поглинають вуглекислий газ, пил, дим, кіптяву, шкідливі гази

• Паливо

• Будівельний матеріал

• Беруть участь у ґрунтоутворенні

• Регулюють водний обмін

• Затримують шум

• Джерело фітонцидів, що вбивають мікроби

• Джерело технічної сировини (льон, бавовна)

• Джерело вітамінів

Для доповнення

Практична робота

Тема. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин

Мета: ознайомитися на практиці з особливостями будови мохів, папоротей та покритонасінних рослин.

Обладнання та матеріали: живі або гербарні зразки мохів, папоротей та покритонасінних рослин, лупа, таблиці або слайди презентації із зображенням особливостей будови мохів, папоротей та покритонасінних рослин.

Хід роботи

1. Розглянути зразки представників всіх трьох систематичних груп рослин.

2. Установити, чи зустрічаються трави, кущі і дерева серед представників кожної з груп.

3. Установити особливості будови пагонів і коренів чи органів прикріплення) в представників кожної з груп.

4. Установити, які органи розмноження є у представників кожної з груп.

5. Скласти порівняльну таблицю та зробити висновок про ознаки схожості і відмінності між цими групами рослин.

Частини тіла	Мох	Папороть	Квіткова рослина
Корінь
Стебло
Листок
Ризоїди
Квітка
Спорангій
Насінина
Плід

Тема уроку: Практична робота № 4 Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах.

дата уроку__________________

Практична робота № 4

Тема. Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах.

Мета: навчитися визначати найпоширеніші види кімнатних рослин.

Обладнання: кімнатні рослини (алое, амариліс, аспідистра, бегонія рекс, драцена, опунція, колеус, монстера, сансев’єра, традесканція, хлорофітум, циперус зонтичний) та їхні зображення з підписами назв цих рослин і відповідної родини; довідковий матеріал.

Хід роботи

1. Уважно розгляньте поставлені перед вами живі кімнатні рослини.

Спробуйте схарактеризувати їхні стебла, листки, квітки (якщо є).

2. Розгляньте зображення кімнатних рослин на запропонованих вам картках.

3. Знайдіть відповідність між живою рослиною та її назвою і назвою її родини.

4. Використовуючи додатковий матеріал, опишіть рослини за планом:

1) Назва.

2) родина.

3) Батьківщина рослини.

4) У яких природних кліматичних умовах зростає.

5. Умови догляду за рослиною при вирощуванні в кімнаті.

5. Заповніть таблицю.

Видова назва рослини	Характерні ознаки	Умови догляду

6.Зробіть висновки.

Додатковий матеріал

• Алое. Походить з пустелі Карру в Південній Африці. На батьківщині росте у вигляді дерева. Типовий сукулент. Має соковиті стебла й листки. Листки сидячі, колючі по краю. У кімнатних умовах цвіте рідко, тому що взимку для алое не достатньо світла, а головне тому, що його надмірно поливають, забуваючи про походження цієї рослини. Є лікарською рослиною, стимулює загоєння порізів.

• Амариліс. Походить з Південної Африки (мис Доброї Надії). Має великі, переважно червоні квітки, цвіте в лютому. Після цвітіння рослину поливають рідше, щоб забезпечити їй стан спокою. У такому стані амариліси перебувають протягом зими, тому, починаючи з осені, поступово припиняють їх поливати, потім зрізають листя і ставлять горщик із цибулиною в темне місце.

• Аспідистра. У природних умовах росте в тінистих лісах Китаю і Японії. Невибаглива. Добре росте на сонячному місці і в напівтемному кутку, витримує пересушування землі. Має повзуче кореневище, від якого відростають великі шкірясті темно-зелені листки, схожі на листя конвалії. Кожний листок може триматися кілька років.

• Бегонія. У природних умовах бегонії поширені в тропічних країнах Америки, на Мадагаскарі, в Індії, на островах Індонезії, у Південному Китаї, Японії. Кімнатні бегонії за декоративними якостями поділяють на кущові й листяні. Листяні бегонії характеризуються великими декоративними листками. Серед них найбільш відома бегонія рекс. Існують численні сорти, які відрізняються за кольором листків — від сріблястих до темно-червоних, тому що в них зелений колір хлорофілу маскується різними пігментами. Бегонія є класичним об’єктом розмноження рослин листками.

• Драцена. Її часто плутають з пальмами. У драцен листки прості, цілісні, довгасті. Старі екземпляри з довгими голими стовбурами некрасиві. Можна зрізати верхівку з листками і посадити в ґрунт як живець, а решту стебла теж розрізати на частини і вкоренити. Ще одна рослина відросте від кореня.

• Опунція. Сукулент. Стебла членисті, плоскі, овальні чи дископодібні, соковиті, зазвичай густо вкриті колючками і глохідіями (тонкі щетинки, які легко обламуються, характерні тільки для опунцій). Це рослина посушливих місць зростання, тому поливати її треба обережно. Узимку поливають один раз на місяць, коли почне помітно в’янути. У кінці лютого, коли закінчується період спокою, поливання збільшують. На літо слід винести опунцію з приміщення і вкопати в напівзатінку.

• Колеус. Як кімнатна рослина поширений колеус гібридний родом з о. Ява. Колеуси мають характерне чотиригранне стебло і супротивне листкорозміщення. Листки різнобарвні. Це пов’язано з тим, що зелений хлорофіл маскується різними пігментами. Часто цвіте.

• Монстера. У кімнатній культурі поширена монстера деліціоза, яка походить із тропічної Америки. Це ліана, на стеблі якої утворюються додаткові повітряні корені. Листки великі, овальні, перистороздільні. Дуже невибаглива до світла. Старі екземпляри монстери досить декоративні.

• Сансєв’єра. У природних умовах поширена в тропічній Азії та Африці. Має коротке кореневище і м’ясисті мечоподібні, іноді строкаті листки, що відходять від кореневища. Розмножується поділом куща і, що особливо цікаво, поділом листка.

• Традесканція. У кімнатній культурі поширені кілька видів традесканції, які походять із тропічної Америки. Це трав’янисті рослини з повзучими або прямими стеблами і з сидячими овальноланцетними побережними листками. У кімнатах більше культивують традесканції з повзучими стеблами, які звисають з горщиків. Дуже легко розмножується стебловими живцями. Живцювати треба щороку, оскільки на старих стеблах засихають листки, і рослина втрачає декоративний вигляд.

• Хлорофітум. У кімнатній культурі поширений хлорофітум комозум, який походить з Південної Африки. Трав’яниста рослина із широколінійними листками, зібраними в розетку. Із центра розетки виростає квіткова стрілка з біленькими квітками. Але плодів не утворює, оскільки не відбувається запилення. На місці квіток, що відцвіли, утворюються нові молоденькі рослини.

• Циперус. У кімнатній культурі поширений циперус зонтичний, який походить з Мадагаскару. Це багаторічна кореневищна рослина, що має рівні зелені стебла з листками на верхівці. Циперус — типова болотна рослина, тому в кімнаті горщик із циперусом треба ставити в глибокий піддонник і тримати його зануреним у воду.

Тема уроку. Екологічні групи рослин (щодо світла, води, температури).

Дата уроку__________________

Екологічні групи рослин щодо вмісту води в навколишньому середовищі

Гідатофіти — це водяні рослини, цілком або майже цілком занурені у воду. Вийняті із води, ці рослини швидко висихають і гинуть, бо в них редуковані продихи і нема кутикули. До них належать водяний жовтець, елодея, валіснерія, рдесник, водопериця.

Гідрофіти — це наземно-водяні рослини, частково занурені у воду. Ростуть на берегах водойм, на мілководді та на болотах.. До них належать очерет звичайний, частуха подорожникова, бобівник трилистий, калюжниця болотяна.

Гігрофіти — це наземні рослини, які живуть в умовах підвищеної вологості повітря або на досить вологих ґрунтах. Серед них розрізняють тіньові і світлові гігрофіти.

Тіньові — це рослини нижніх ярусів вологих лісів у різних кліматичних зонах. До них належать будяк городній, розрив-трава, цірцея альпійська, тропічні трави. Світлові гігрофіти — це види відкритих місцевостей помірної смуги, які ростуть на постійно вологих ґрунтах і у вологому повітрі — рис, підмаренник, росичка, папірус

Мезофіти — це рослини, що можуть переносити нетривалу і не дуже сильну посуху. Вони ростуть за середньої вологості, помірно теплого режиму і досить доброї забезпеченості мінеральним живленням. До мезофітів належать вічнозелені дерева верхніх ярусів тропічних лісів, листопадні дерева саван, деревні породи вологих вічнозелених субтропічних лісів, літньозелені листяні породи лісів помірного поясу, чагарники підліска, трав’янисті рослини дібров, рослини заплавних і не надто сухих лук, пустельні ефемери, багато бур’янів і більшість культурних рослин.

Ксерофіти — це рослини, що ростуть у місцях з недостатнім зволоженням і мають пристосування, які дають змогу добувати воду в разі її нестачі або обмежувати її випаровування і навіть вміння запасати її під час посухи. Ксерофіти поділяються на дві основні групи: сукуленти і склерофіти. Сукуленти — соковиті рослини з дуже розвинутою водозапасаючою паренхімою в різних органах. Склерофіти — рослини сухі на вигляд, часто з вузькими та дрібними листками, іноді скрученими в трубочки.

Групи вищих рослин за відношенням до вологи

Вища водяна рослинність

Вологолюбні

Посухостійкі

Рослини помірної вологості

Елодея, ряска, латаття

Росичка, зозулин льон, очерет

Ковила, типчак, кактуси

Ясен, клен, дуб, жито

Екологічні групи рослин щодо температури навколишнього середовища

Термофільні (теплолюбні) — рослини, оптимальні умови росту яких лежать в області підвищених температур. Вони ростуть в областях тропічного і субтропічного клімату, а в поясах поміркованого клімату — в умовах, де має місце сильний прогрів.

Кріофільні (холодолюбні) — це рослини, оптимальні умови росту яких лежать в області низьких температур. До них належать види, що ростуть у полярних і високогірних областях або посідають холодні екологічні ніші. Іноді виділяють проміжну групу мезотермних рослин.

Екологічні групи рослин щодо рівня освітлення

Світлолюбні (геліофіти) — це рослини, які ростуть на відкритих, добре освітлених сонцем місцях і не переносять тривалого затінення, адже під час затемнення вони стають пригніченими, відбувається затримка їхнього росту. Для нормального розвитку геліофітів необхідне інтенсивне сонячне освітлення.

Тіньовитривалі (сциофіти) — це рослини, які ростуть переважно в тінистих місцях, куди потрапляє мала кількість прямих сонячних променів, але вони також можуть виростати і на відкритій місцевості. Тіньовитривалі рослини — це переважно мешканці нижнього ярусу лісу. Межі цих двох груп умовні, тому багато видів рослин на різних фазах розвитку можна віднести як до однієї, так і до іншої групи.

Групи вищих рослин за відношенням до світла

Світлолюбні

Тіньовитривалі

Тіньолюбні

Сосна, береза, пирій, тюльпани, проліски

Дуб звичайний, липа серцелиста, бузок, суниця, лісові трави, чагарники, тонконіг, костриця

Мохи, плауни, кислиці, грушанки, веснівка дволиста

Для доповнення

Тема уроку. Життєві форми рослин.

дата уроку__________________

Термін «життєва форма» щодо рослин був запропонований у 80-х рр. ХІХ століття відомим ботаніком Вармінгом. Він розумів під цим поняттям «форму, у якій вегетативне тіло рослини (індивіда) перебуває в гармонії із зовнішнім середовищем протягом всього його життя, від колиски до труни, із насіння до відмирання».

-Дерева — багаторічні рослини з дерев’янистими надземними частинами, чітко вираженим одним стовбуром, не нижчі ніж 2 м заввишки.

-Кущі — багаторічні рослини з дерев’яніючими надземними частинами. На відміну від дерев, не мають яскраво вираженого стовбура: кущення починається від самої землі. Тому утворюється кілька рівноцінних стовбурів.

-Кущики схожі з кущами, але низькі, не вищі за 50 см.

-Напівкущі відрізняються від кущиків тим, що в них дерев’яніють тільки нижні частини пагонів, верхні часто відмирають.

-Ліани — рослини зі стеблами, що в’ються і чіпляються за опору.

-Сукуленти — багаторічні рослини із соковитими стеблами і листками, що містять запаси води.

-Трав’янисті рослини — багаторічні та однорічні рослини, у яких на зиму відмирають надземні частини (багаторічні, дворічні) або відмирає вся рослина (однорічні).

Життєві форми рослин

Дерева (липа, береза, горобина)

Трави

Кущі (малина, ожина, бузина)

Однорічні (лобода, дурман)

Дворічні (буряк, буркун)

Багаторічні (пирій, лопух)

Одна з найпростіших класифікацій життєвих форм рослин розроблена Раункієром. В її основу покладено ступінь захищеності від несприятливих умов найбільш незахищених частин рослини. Ідеться про стан бруньок поновлення.

Класифікація життєвих форм рослин (за Раункієром):

- фанерофіти: брунька поновлення перебуває високо над землею (дерева, чагарники, епіфіти);

- хамефіти: бруньки поновлення перебувають невисоко від поверхні ґрунту (на 20–30 см) і зазвичай узимку захищені сніжним покровом (чагарнички, напівчагарнички, деякі багаторічні трави, мохи);

- гемікриптофіти: брунька поновлення розташована на рівні ґрунту (іноді трохи вище) і захищена лусками, опалими листям і сніжним покровом;

- криптофіти: бруньки поновлення закладені на кореневищах, бульбах, цибулинах і на деякій глибині у ґрунті (геофіти) або під водою (гідрофіти);

- терофіти: несприятливий сезон переносять у вигляді насіння (усе це однорічні і дворічні рослини).

Для доповнення

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тема уроку. Рослинні угруповання.

дата уроку__________________

Рослини ростуть не ізольовано одна від одної, а спільно, утворюючи угруповання.

Кожний тип рослинного угруповання має певний видовий склад. У ньому є один чи кілька видів, чисельність яких чітко переважає над іншими.

Розподіл рослинних угруповань по земній кулі визначається умовами довкілля.

Домінуючий вид угруповання – найчисленніший вид, який визначає характер самого рослинного угруповання

Рослинне угруповання (або фітоценоз) — це сукупність рослин на відносно однорідній ділянці, які перебувають у складних взаємовідносинах між собою і з навколишнім середовищем. Рослинні угруповання — результат тривалого історичного розвитку, в них підбирається певний комплекс видів, який складається внаслідок тривалого природного добору за певних кліматичних умов середовища, у разі постійної взаємодії між рослинами та іншими живими істотами.

Однією зі структурних ознак угруповання є ярусність. Різні угруповання характеризуються різним числом ярусів. Одноярусних угруповань немає.

Найглибше проникає коріння дерев,

вище розташовані корені чагарників,

ближче до поверхні - корені

трав'янистих рослин.

Основні типи рослинних угрупувань:

Ліси
Залежно від того, які породи дерев переважають, розрізняють широколисті, хвойні та мішані ліси. У широколистих лісах трапляються різноманітні види листопадних дерев.

Хвойні ліси утворені різними видами голонасінних: ялиною, сосною, смерекою, модриною. У мішаних лісах можуть переважати як листопадні, так і хвойні дерева.

Луки
Це угруповання, у яких панують багаторічні трав’янисті рослини, що ростуть та розвиваються з весни до осені. Луки можуть бути природними і штучними, які створила людина для випасання худоби (пасовища) і косовиці.

Степи
У степах, як і на луках, панують багаторічні трав’янисті рослини, насамперед із родини Злакові (ковила, типчак тощо).

Болота
Це надмірно зволожені території. Надлишкова зволоженість і нестача кисню в ґрунті спричинюють накопичення в ньому нерозкладених решток рослин.

Для доповнення

Тема уроку. Значення рослин для існування життя на планеті Земля. Значення рослин для людини.

дата уроку__________________

1. Значення рослин у природі:

- завдяки здатності до фотосинтезу рослини постійно поповнюють втрати органічних сполук на планеті;

- нагромаджують у продуктах фотосинтезу значну кількість хімічної енергії;

- підтримують необхідний для існування більшості організмів рівень кисню в атмосфері;

- запобігають нагромадженню в атмосфері надлишку вуглекислого газу;

- відіграють провідну роль у кругообігу мінеральних речовин, що забезпечує безперервне існування життя на Землі;

- зв’язують родючі часточки поверхневих шарів ґрунту, запобігають їхньому змиву та ерозії ґрунтів;

- збагачують ґрунт перегноєм;

- слугують домівкою для тварин;

- утворили кам’яне вугілля, нафту і торф;

- затримують сніг взимку;

- очищення повітря;

- регулюють мікроклімат, пом’якшують більшу частину добових коливань, наприклад, температури, вологості та вітру.

2. Значення рослин в житті людини:

- продукти харчування,

- будівельний матеріал,

- сировина для промисловості (смола, олія, каучук, дубильні речовини, спирт та ін.)

- ліки;

- виготовлення меблів;

- естетична насолода.

3. Сільськогосподарські рослини:

Сільськогосподарські рослини (культури) — культурні рослини, які вирощують з метою забезпечення продуктами харчування, виробництва сировини для окремих галузей промисловості і кормів для сільськогосподарських тварин.

Вирощуванням рослин займається окрема галузь сільського господарства – рослинництво.

За призначенням сільськогосподарські рослини умовно поділяються на:

1) Технічні — рослини, які використовують переважно як сировину для різних галузей промисловості (харчової, текстильної, миловарної, лакофарбової, фармацевтичної та ін.):

- крохмаленосні (картопля, кукурудза);

- цукристі (цукровий буряк, цукрова тростина);

- олійні (соняшник, рижій, рицина, ріпак, льон, коноплі, соя);

- ефіроолійні (троянда, м’ята, шавлія, коріандр, кмин, аніс, лаванда);

- прядильні (льон-довгунець, коноплі, бавовна);

- дубильні рослини - містять у підземних та надземних органах дубильні речовини (дуб, верба, ялина);

- лікарські;

- каучукові рослини - у тканинах яких утворюється каучук (гевея, гваюла, ваточник);

- рослини, у яких утворюється деревина, яку використовують не тільки як будівельний матеріал, але і в целюлозно-папе¬ровій, лісохімічній промисловості, як паливо (дуб, бук, граб, ялина, береза);

- фарбувльні (дуб, барбарис, береза, бузина, плаун, спориш).

2) Продовольчі— рослини, які використовують для отримання продовольства, що є продуктом харчування людини:

- зернові культури:

хлібні злаки — пшениця, рис, жито, ячмінь, овес, кукурудза, просо;

зернобобові (боби) — горох, квасоля, чечевиця, соєві боби та інші.

- овочеві культури — картопля, капуста, морква, буряк, огірки, баклажани;

- плодово-ягідні культури:

зерняткові - яблуні, груші,

кісточкові - сливи, абрикоси,

ягідні - смородина, аґрус, малина,

горіхоплідні – ліщина, волоський горіх, фундук,

цитрусові - лимони, мандарини, апельсини,

субтропічні – манго, ананас, банан, папая.

3) Кормові — рослини (одно- і багаторічні), які вирощують на корм сільськогосподарським тваринам.

- кормові коренеплоди - бруква, морква кормова, буряк кормовий, напівцукровий і цукровий, турнепс;

- кормо¬ві бульбоплоди - картопля, земляна груша;

- кормові баштанні культури - кавун кормовий, кабачки, гарбуз;

- силосні культури - кукурудза, соняшник, кормова капуста, земляна груша, гірчиця біла, рапс,

- зернобобові культури - горох, соя, сочевиця;

- зернові - жито, овес, ячмінь, просо, кукурудза.

4) Декоративні - троянди, жоржини, хризантеми, чорнобривці, петунія, матіола.

Для доповнення

Тема уроку. ГРИБИ. Особливості живлення грибів

дата уроку__________________

Мікологія — це наука, яка досліджує гриби як особливу групу організмів, що становлять самостійне царство живої природи.

Гриби — це група гетеротрофних організмів, безхлорофільні, одно- і багатоклітинні, від дрібних мікроскопічних до таких великих, як трутовики і гігантський дощовик.

Гриби

Нижчі Вищі

вегетативні тіла не мають перегородок мають міцелій, що складається

(багатоядерні) з ниток-гіфів, розділених перетинками

на безліч клітин.

мукор пеніцил, трутовики,

шапкові гриби

1. Загальна характеристика грибів:

- клітини грибів оточені щільною клітинною оболонкою, до складу якої входить хітин;

- в клітинах грибів наявні вакуолі з клітинним соком;

- в клітинах відсутні пластиди;

- гетеротрофний тип живлення;

- запасна поживна речовина – глікоген;

- гриби не утворюють справжніх тканин;

- тіло грибів складається з гіфів – ниткоподібних виростів;

- сукупність гіфів – грибниця або міцелій;

- необмежений ріст – забезпечується поділом та ростом клітин міцелію4

- не здатні до активного руху;

- не здатні споживати тверду їжу, їх клітини вбирають через оболонку лише розчини

різних сполук;

- газообмін відбувається через оболонки клітин;

- розмноження статеве і нестатеве: спорами, ділянками грибниці.

Вегетативне тіло гриба представлено міцелієм (або грибницею) — системою тонких розгалужених ниток (гіф), що характеризуються верхівковим зростанням і вираженим боковим розгалуження.

Травлення у грибів зовнішнє — вони виділяють гідролітичні ферменти, що розщеплюють складні органічні речовини, і всмоктують продукти гідролізу всією поверхнею тіла.

За способом харчування всі гриби поділяються на сапрофітів, паразитів і грибів-сімбіонтів.

Гриби-сапрофіти живляться мертвими органічними речовинами. Вони відіграють важливу роль у кругообігу речовин у природі, мінералізуючи органічні речовини, звільняють ґрунт від мертвих решток і одночасно поповнюють у ній запаси мінеральних солей, які служать для живлення зелених рослин.

Гриби-паразити ведуть паразитичний спосіб життя. Вони оселяються на живих організмах і живляться за їхній рахунок. Наприклад, ріжки паразитують на злаках, зоофагус паразитує на коловертках, фітофтора не має вузької спеціальності і вражає багато видів рослин. Є гриби, паразитують на рибах, наприклад, сапролегнія.

Гриби-сімбіонти беруть участь у створенні двох дуже важливих типів симбіозу: лишайник і мікориза. Лишайник — це симбіотична асоціація гриба і водорості. Мікориза (або «грибокорінь») — асоціація гриба з корінням рослини. Такий союз дуже вигідний обом партнерам. Число рослин, здатних утворювати мікоризу дуже велике, наприклад, у квіткових рослин вона не виявлена тільки в представників родин Хрестоцвіті (Капустяні) й Осокові.

Для доповнення

Тема уроку. Особливості будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло. Лабораторне дослідження. Будова шапинкових грибів

дата уроку__________________

Характеристика клітини гриба:

— оболонка містить хітин та целюлозу;

— є цитоплазма;

— ядро одне чи кілька;

— мітохондрп;

— вакуолі з клітинним соком;

— запасні речовини — жири та глікоген.

Будова плодового тіла гриба.

Особливості будови грибниці.

Гіфи – тонкі мікроскопічні нитки, що знаходяться в ґрунті, утворені ланцюжком клітин
Міцелій – це поєднання багатьох ниток-гіфів ,
Плодове тіло – дуже щільне переплетення гіфів.

Для доповнення

Лабораторне дослідження

Тема. Будова шапинкових грибів

Мета: ознайомитися з будовою шапинкових грибів.

Обладнання та матеріали: плакати або слайди презентації із зображенням шапинкових грибів, свіжі екземпляри шапинкових грибів (за наявності), зошит, підручник.

Хід дослідження

1. Розглянути свіжі екземпляри шапинкових грибів (за наявності), ознайомитися із плакатами або слайдами презентації, на яких продемонстровано їхню будову.

2. Замалювати будову шапинкового гриба в зошиті.

3. Указати основні структури шапинкового гриба: грибницю і плодове тіло з ніжкою і шапинкою.

4. Скласти таблицю, у якій вказати функції, які виконують структури, вказані на рисунку.

Структури	Функції

5. Зробити висновок, у якому вказати, як пов’язана будова структур шапинкового гриба із функціями, які вони виконують.

Висновок: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тема уроку. Розмноження та поширення грибів

дата уроку__________________

Висипання спор гриба на субстрат(ґрунт)і їх проростання:

Брунькування грибів – дріжджі:

Розмноження гриба частинками міцелію:

Поширення грибів:

Для доповнення

Тема уроку. Групи грибів: симбіотичні — мікоризоутворюючі шапинкові гриби; лишайники

дата уроку__________________

Симбіоз — це форма тривалого співжиття організмів (симбіонтів), що належать до різних систематичних груп.

Мікориза (грибокорінь) — це співжиття міцелію гриба з коренями вищих рослин. Явище було відкрите в 1871 р. польським біологом Ф. Каменським.

Мікориза є двох основних типів: ендо-і ектомікоріза.

Грибниця обплітає корінь зовні, гіфи проникають у корінь (дуб, ялина, верба) або всю рослину (орхідні, брусницеві).

Гриб одержує від рослини вуглеводи, а постачає їй з ґрунту воду, солі, розчинені азотисті речовини, вітаміни і власні сполуки азоту. Таким чином гриб відіграє роль кореневих волосків.

Без мікоризи не можуть жити підберезник, рижик, підосичник, а дерева хворіють.

Лишайники — це особливі організми, утворені в результаті симбіозу водорості й гриба, з новими морфологічними, фізіологічними та екологічними властивостями.

Від інших організмів, у тому числі й від окремих грибів і водоростей, вони відрізняються за:

• формою;

• будовою;

• характером обміну речовин;

• наявністю лишайникових речовин;

• способами розмноження;

• повільним ростом (від 1 до 8 мм за рік).

Лишайники ростуть на найрізноманітніших субстратах: кам’янистих породах, ґрунті, корі дерев, хвої, листках вічнозелених рослин, мохах, деревині, що гниє, та інших рослинних рештках. Вони можуть оселятися на склі, шкірі, залізі, ганчірках та інших предметах, при цьому головна умова для їх поселення — тривале перебування предмета в нерухомому стані.

Лишайники теж мають тіло у вигляді слані.

За формою слані лишайники бувають:

Кущисті:

Ягель (оленячий мох), Кладонія, Летарія вовча, Уснея бородата, Рамаліна…

2. Листуваті :

Золотянка, Пармелія, Лобарія ксанторія, Лепітогіум Бурнета, Омфаліна, Пельтигера…

3. Накипні:

Калоплака, Кальцеофіла, Аспіцилія, Лобарія легенева, Леканора, Верукарія…

Слань лишайнику складається з переплетених ниток грибниці — гіфів і розміщених між ними клітин або ниток водоростей.

Ризоїди

Нижній кірковий шар

Гіфи грибів

Клітини водорості

Верхній кірковий шар

Водорості здійснюють фотосинтез і забезпечують гриб киснем та оганічними речовинами, якими він живиться.

Гриб постачає водоростям воду та деякі неорганічні речовини.

Розрізняють два основні типи мікроскопічної структури слані лишайників — гомеомерний і гетеромерний.

Розмноження лишайнику

Розмноження

Вегетативне

Статеве

Нестатеве

Шматочками слані

Соредіями

Ізидіями

Вегетативно — частинами слані, які не є спеціалізованими «органами» вегетативного розмноження.

● Водорості розмножуються вегетативно

● Гриби розмножуються будь-яким, притаманним для них способом, утворюючи плодові тіла

Багато кущістих і листуватих лишайників у сприятливих умовах утворюють спеціалізовані утворення із клітин водорості, обплетених гіфами гриба:

● ізидії - вирости слані у вигляді булавки, гудзика або гілочки. При дії вітру або легкого дотику вони легко відламуються;

● соредії утворюються всередині слані, потім виходять назовні, розриваються і розпилюють діаспори.

● Ізидії і соредії розповсюджуються вітром, дощем і тваринами. На піходящому субстраті проростають, утворюючи новий лишайник

● Вегетативне розмноження може здійснюватися також шматочками слані

Роль лишайників у природі:

● Їжа для північних оленів(ягель).

● Захищають дерева від грибів – паразитів.

● Лишайники – індикатори

стану навколишнього середовища – вони дуже чутливі до хімічного забруднення повітря

● Вони руйнують горні породи

● Приймають участь в утворенні грунту

● Забезпечують їжею мешканців грунту

Роль лишайників у житті людини:

● Продукти харчування (ісландський мох, манна небесна).

● У медицині(протимікробні властивості).

● Індикатори чистоти повітря.

● У хімічній промисловості

(барвники, лакмус, глюкоза).

● Добувають барвники і використовують у парфюмерній промисловості.

Для доповнення

Тема уроку. Сапротрофні — цвільові гриби, дріжджію.

дата уроку__________________

Сапротрофні гриби – це гриби, які живляться речовинами відмерлих органічних решток. Сапротрофами є більшість шапинкових, цвілевих та дріжджових грибів.

Гриби є основними розкладачами деревини

Цвільові гриби — це різноманітні гриби, що формують розгалужені міцелії без великих плодових тіл.

Цвілеві гриби – гриби, що утворюють наліт на продуктах харчування, рослинних рештках, вологих поверхнях, живляться сапротрофно і виділяють, окрім ферментів, речовини-антибіотики і мікотоксини

Поширеними цвілевими грибами є:

Мукор, Пеніцил, Аспергіл, Ризопус.

Мукор має вигляд нальоту білого, жовтуватого чи сірого кольору

Міцелій мукору – всього лише одна розгалужена клітина з багатьма ядрами, не поділений перегородками

гіфи

ядро

мембрана

цитоплазма

пора

септа

клітинна

стінка

Аспергіл має вигляд пухнастого нальоту переважно темно-сірого, блакитного або зеленого кольору. Плодоносні нитки нагадують «кошлату голову»

Поширеня:

-на продуктах -у вологих приміщеннях

Пеніцил:

Гіфи його міцелію стеляться по субстрату.

Гіфи поділені перегородками на окремі клітини. Від них догори піднімаються інші гіфи, у яких на верхівці є “китиця” з ланцюжків сферичних клітин - конідій.

Спори містяться на кінцях конідій.

Міцелій пеніцилу має зеленувате забарвлення.

Від багатоклітинного міцелію вгору піднімаються нитки із розгалуженими утворами у вигляді китичок, на верхівці яких утворюються спори

Відкриття пеніциліну:

У 40-х роках ХХ ст. було отримано пеніцилін - препарат, що дозволив лікувати раніше невиліковні бактеріальні хвороби.

Пеніцилін дав початок створенню цілого класу ліків - антибіотиків

Шотландський бактеріолог Александр Флемінг у 1928 році виявив, що зелена цвіль вбила деякі бактерії, які він вирощував

Ернст Чейн і Говард Флорі виділили і очистили пеніцилін

Антибіотик врятував мільйони життів у Другій Світовій війні

● Дріжджі - група одноклітинних грибів, які не утворюють міцелію внаслідок переходу до проживання у рідких і напіврідких субстратах, багатих на органічні речовини

● Дріжджі - велика група мікроскопічних грибів, у яких міцелій спрощений і легко розпадається на окремі клітини.

● Розмножуються дріжджі брунькуванням

● На дорослій клітині з’являється випин, який росте і перетворюється на нову клітину.

● Вона деякий час залишається з’єднаною з материнською, але згодом відокремлюється.

● Дріжджі живуть у рідкому середовищі

● За відсутності кисню дріжджі здійснюють бродіння

Бродіння - це процес розкладу цукру на вуглекислий газ і спирт.

брунька

У клітинній оболонці

відсутній хітин

Значення дріжджів – корисне:

● Використовуються людиною з давніх часів:

● випікання хліба та кондитерських виробів,

● виробництва алкогольних напоїв,

● сьогодні - для отримання різних біологічно активних речовин,

● кормові добавки для тварин

Значення дріжджів – шкода:

● Живуть у деревних соках та на поверхні соковитих плодів

● Спричинюють псування фруктів та овочів

● Деякі види спричинюють грибкові захворювання людини - мікози.

Для доповнення

Тема уроку. Групи грибів: паразитичні (на прикладі трутовиків та збудників мікозів людини)

дата уроку__________________

Паразитизм — форма співжиття організмів різних видів, за якої один з них (паразит) використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення та середовище існування.

Паразит — організм, який існує безпосередньо за рахунок особин іншого виду й тісно з ними пов'язаний у своєму життєвому циклі. Він отримує їжу від одного або дуже невеликої кількості особин організмів-хазяїв, завдаючи останнім певної шкоди, при цьому не викликаючи їх моментальної загибелі.

Наука, що займається вивченням паразитів та спричинених ними хвороб організмів, називається паразитологією.

Явищу паразитизму притаманні такі загальні риси:

1) той або інший ступінь небезпеки для хазяїна;

2) більш-менш постійний зв’язок між хазяїном і паразитом;

3) повна залежність паразита від їжі, одержуваної від хазяїна у вигляді або перетравлених продуктів, або тканин його організму.

Найпоширеніші гриби-паразити в природії

ТРУТОВИКИ - паразити дерев.

• Вони потрапляють всередину рослини через корені або пошкодження на корі та розростаються. Через деякий час на корі з’являються плодові тіла цих грибів.

• Трутовики спричиняють трухлявіння дерева та його руйнування.Їх спори проникають у дерево через рани, що з'являються в корі на поламаних гілках, обмороженнях, сонячних опіках та інших ушкодженнях.

• Трутовики або трутові гриби — група грибів, що оселяються на стовбурах дерев, тому їх називають руйнівниками деревних насаджень, особливо лісових.

• Гриби-трутовики за зовнішнім виглядом нагадують копита тварин. Але це лише плодові тіла, а сама грибниця розміщена в стовбурі.

• Копитоподібна форма плодових тіл — найхарактерніша ознака трутовиків.

РІЖКИ

• На деяких зернових культурах поселяється гриб ріжки.

• В уражених рослинах здорові зернівки перетворюються на отруйні чорно-фіолетові ріжки, щільні сплетення ниток грибниці ріжків.

• Навесні з ґрунту ріжки розвиваються, на них утворюються спори. Під час цвітіння злаків спори потрапляють на їх рильця квіток і там проростають. Потім міцелій ріжків проникає у зав'язі, де замість зернівок утворюються ріжки цього гриба паразита.

• Потрапив із борошном до їжі, вони можуть викликати важке отруєння, у людини з'являються судоми і головні болі. При сильному отруєнні на ногах відбувається омертвіння пальців.

ФІТОФТОРА

• Значної шкоди завдає представник роду фітофторових картопляний гриб, що вражає бульби та бадилля картоплі.

• На листках утворюються бурі плями, зменшується фотосинтез, а отже, і врожай.

• Пошкоджені бульби втрачають свої товарні якості, погано зберігаються. Представники роду Фітофтора живуть майже в усіх кліматичних зонах земної кулі, але найбільше видів паразитує в тропіках і субтропіках.

• Із 70 видів цього роду в Україні трапляється близько 20.

Найпоширеніші гриби-паразити які викликать захворвання у лдини

Мікоз шкіри Стригучий лишай

-Мікоз нігтів Стоматит Профілактика мікозів

Для доповнення

Тема уроку. Значення грибів у природі та житті людини.

Практична робота 5. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості

дата уроку__________________

Значення грибів у природі

1) беруть участь у кругообігу речовин;

2) беруть участь у ґрунтоутворенні;

3) формування мікоризи;

4) складова частина лишайників;

5) шапинкові гриби є їжею для багатьох тварин.

Значення грибів у житті людини

— у хлібопекарській, пивній, виноробній та спиртовій галузях харчової промисловості;

— у виробництві лимонної кислоти;

— є продуктом харчування;

— у виробництві молочних продуктів (твердих сирів з гострим смаком та специфічним запахом);

— для отримання вітамінів.

Практична робота

Тема. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості

Мета: навчитися розпізнавати їстівні та отруйні гриби своєї місцевості.

Обладнання та матеріали: плакати, фотографії, слайди презентації, муляжі або свіжозібрані плодові тіла грибів, лупи, атласи та визначники шапинкових грибів.

Хід роботи

1. Розглянути муляжі, свіжозібрані плодові тіла та зображення шапинкових грибів. Звернути увагу на ознаки, за допомогою яких можна визначити, до якого виду належить гриб (форма та розміри шапинки і ніжки, їхнє забарвлення тощо).

2. Розглянути муляжі, свіжозібрані плодові тіла та зображення їстівних шапинкових грибів, які поширені в певній місцевості. Записати характерні ознаки цих видів.

3. Розглянути муляжі, свіжозібрані плодові тіла та зображення отруйних шапинкових грибів, які поширені в певній місцевості. Записати характерні ознаки цих видів.

4. Використовуючи атласи та визначники шапинкових грибів, установити характерні місця зростання їстівних та отруйних видів грибів.

Записати цю інформацію.

5. Зробити висновок, у якому вказати, що слід робити для запобігання отруєнню шапинковими грибами.

Зміст

Тема уроку: Біологія – наука про життя. Науки, що вивчають життя………………..1

Тема уроку: Основні властивості живого. Метод біологічних досліджень живих організмів……………………………………………………………………………………... 2

Тема уроку: Різноманітність життя. Поняття про Віруси…………………………….. .3

Тема уроку: Клітина — одиниця живого. Основні властивості клітини…………….4 Тема уроку: Збільшувальні прилади (лупа, мікроскопи). Практична робота №1. Будова світлового мікроскопа та робота з ним…………………………………………..5

Тема уроку: Історія вивчення клітини. Основні положення клітинної теорії……….7

Тема уроку: Загальний план будови клітини. Будова рослинної і тваринної клітини………………………………………………………………………………………….9

Тема уроку: Лабораторне дослідження: Будова клітини листка елодеї, плоду горобини, кавуна, помідора тощо………………………………………………………….10 Тема уроку: Практична робота №2. Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляду їх за допомогою оптичного мікроскопа…………………………...11

Тема уроку: Клітина рослини……………………………………………………………..12

Тема уроку: Надходження речовин у клітину. Лабораторне дослідження. Рух цитоплазми в клітинах листка елодеї…………………………………………………….13

Тема уроку: Утворення нових клітин. Ріст клітин…………………………………......15

Тема уроку: Бактерії –найменші одноклітинні організми. Шкідливі та корисні бактерії. Практичне значення бактерій…………………………………………………..16

Тема уроку: Одноклітинні еукаріоти. Евглена зелена, Амеба, Інфузорія — одноклітинні тварини (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі). Лабораторне дослідження. Спостереження інфузорій……………...18

Тема уроку: Хламідомонада, хлорела — одноклітинні рослини (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі)……………………......19

Тема уроку: Дріжджі — одноклітинні гриби…………………………………………….20

Тема уроку: Паразитичні одноклітинні організми……………………………………...22

Тема уроку: Колоніальні організми, перехід до багатоклітинності

(губки, ульва)………………………………………………………………………………...23

Тема уроку: Рослина — живий організм………………………………………………..24

Тема уроку: Фотосинтез як характерна особливість рослин, живлення, дихання, рухи рослин…………………………………………………………………………………...25

Тема уроку: Будова рослини. Тканини рослин…………………………………………..26

Тема уроку: Органи рослин………………………………………………………………..27

Тема уроку: Корінь: будова, основні функції поглинання. Лабораторне дослідження. Будова кореня……………………………………………………………….29

Тема уроку: Різноманітність та видозміни вегетативних органів. Корінь……….. ..31

Тема уроку: Пагін: будова. Лабораторне дослідження. Будова пагона……………..31

Тема уроку: Різноманітність та видозміни органів. Листок. Лабораторне дослідження. Будова бруньки……………………………………………………………...33

Тема уроку: Різноманітність та видозміни вегетативних органів. Пагін. Лабораторне дослідження. Будова цибулини, кореневища, бульби картоплі, коренеплоду (на прикладі моркви)………………………………………………………..35

Тема уроку: Розмноження рослин: статеве та нестатеве розмноження рослин.

Вегетативне розмноження рослин………………………………………………………...37

Тема уроку: Квітка — орган статевого розмноження. Лабораторне дослідження. Будова квітки………………………………………………………………………………...39

Тема уроку: Суцвіття……………………………………………………………………….41

Тема уроку: Запилення. Запліднення……………………………………………………..42

Тема уроку: Насінина. Лабораторне дослідження. Будова насінини………………...43

Тема уроку: Плід, поширення плодів. Лабораторне дослідження. Будова плода….45

Тема уроку: Поняття про класифікацію рослин (за середовищем існування, будовою, розмноженням, тощо)……………………………………………………………………....47

Тема уроку: Мохи. Лабораторне дослідження. Будова моху…………………………..50

Тема уроку: Папороті, хвощі, плауни. Лабораторне дослідження. Будова папоротей……………………………………………………………………………………..53

Тема уроку: Голонасінні. Лабораторне дослідження. Будова голонасінних………...55

Тема уроку: Покритонасінні (квіткові). Практична робота 3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин…………………………….57

Тема уроку: Практична робота № 4 Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах…………………………………………………………..59

Тема уроку: Екологічні групи рослин (щодо світла, води, температури)…………....61

Тема уроку: Життєві форми рослин……………………………………………………....63

Тема уроку: Рослинні угруповання……………………………………………………….64

Тема уроку: Значення рослин для існування життя на планеті Земля.

Значення рослин для людини……………………………………………………………...66

Тема уроку: ГРИБИ. Особливості живлення грибів…………………………………....67

Тема уроку: Особливості будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло. Лабораторне дослідження. Будова шапинкових грибів………………………………..69

Тема уроку: Розмноження та поширення грибів………………………………………..71

Тема уроку: Групи грибів: симбіотичні — мікоризоутворюючі шапинкові гриби; лишайники……………………………………………………………………………………72

Тема уроку: Сапротрофні — цвілеові гриби, дріжджі………………………………….74

Тема уроку: Групи грибів: паразитичні (на прикладі трутовиків та збудників мікозів людини)……………………………………………………………………………...77

Тема уроку: Значення грибів у природі та житті людини. Практична робота 5. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості…………………………..79

Використана література

Електронний конструктор уроків біологія 6-11 класи

Біологія у визначеннях,таблицях і схемах О.А. Зайцева

Інтернет-ресурси

https://naurok.com.ua

https://subject.com.ua/textbook/biology/6klas_1/14.html

https://vseosvita.ua/

https://pidruchnyk.com.ua/6klas/biologija6/

CЦЕНАРІЙ

виховного заходу на участь у районному конкурсі «Віфлеємська зірка»

Інсценізація фрагменту обрядового дійства на свят-вечір

На сцену виносять стола, 3 стільці, ялинку, коробку з речами: ікона,скатертина, підсвічник із свічкою, сірники, 4 ложки та 4 тарілки, бірки із назвами пісних страв (кутя, узвар, борщ, салат з буряка, пісні голубці, вареники з картоплею, мариновані гриби, фрукти, )

На сцену виходить сім’я: господар із сіном, господиня, дитина з іграшкою.

Дитина присідає і починає гратися іграшкою. Господар і господиня підходять до столу: тато розстиляє на стіл сіно і говорить до жінки:

Тато

- «Ось і Слава Богу дочекалися Різдва!»

Жінка

- Так, слава Богу, дочекалися…

(в цей час підходить до них дитина і смикає тата за штани, промовляючи)

Дитина

- Тату, тату, а що це Ви робите? Навіщо застеляєте на стіл сіно?

(Тато сідає на стілець, бере сина на руки, розповідає, а мама тим часом накриває на стіл).

Розповідь тата:

-Ходи синку, зараз я тобі все поясню.

«Багато-багато років тому у містечку Віфлеємі Діва Марія народила Божого Сина. Причому все це сталося у печері, в якій ховалися від негоди вівці. Маленького хлопчика,якого назвали Ісус, поклала у ясла, на сіно. Тому на кожен святвечір перед Різдвом на стіл потрібно розстеляти сіно—як символ ясел, в яких спочивав новонароджений Ісус.

Бачиш, а ще мама по кутках столу поклала зубці часнику, який буде відганяти від нашої родини нещастя і хвороби».

Продовження мами:

«Також сину, ми будемо запалювати свічку-- як символ Віфлеємської зорі і за святий стіл ми будемо сідати тільки тоді, коли зійде перша зірка на небі.»

Дитина, підстрибуючи, вигукує:

- Дивіться, дивіться, а ось і перша зірка зійшла!

Мати

-Чудово, синку, зараз тато візьме миску з кутею, і ми всі підемо на ганок гукати Мороза кутю їсти.

(тато бере кутю і всі разом виходять на ганок)

Гукають (усі)

- Морозе, Морозе, ходи кутю їсти! Щоб не морозив

жита, пшеницю, і всяку пашницю!

Морозе, Морозе, ходи кутю їсти!

Щоб не морозив саду-городу!

Морозе,Морозе, ходи кутю їсти!

А якщо не йдеш, той не морозь ані пташинки, ані звіринки,

ані домашньої тваринки.

(заходять в хату, батько запалює свічку, усі хрестяться до ікони)

Батько

- Дай Боже дочекатися всім у здоров’ї до наступного року!

(сідають за стіл, раптом стукають колядники)

Ангелики

-Добрий вечір! Святий вечір!

Господар

- Добрий вечір!

Ангелики

- Ми принесли Вам радісну звістку

І Ангелик

На столі –свята вечеря.

Вся родина за столом.

Відчиняє ангел двері

Позолоченим крилом.

Благу вість нам сповіщає

Про народження Христа

В хаті свято розцвітає,

Гріє душу доброта.

Пахне сіном і кутею.

Сяє зірка. Сніг скрипить.

І колядка над землею

З білим ангелом летить.

ІІ Ангелик

Пшеничний сніп на покуті,

А на столі—кутя.

Годинники вицокують

Ісусове життя.

Зроїлися метелики

Якраз на торжество.

Сніжинки, як ангелики,

Злетілись на Різдво.

Належить батьку першому

Посмакувать куті,

І Божий храм звеличує

Родина в коляді.

І новина звіщається

У благовісний час:

Ісус Христос рождається,

Благословляє нас!

(Всі стають в рядок і вклоняються глядачам)

Еко - квест «Своя гра»

Методичний коментар. Сьогодні квест став улюбленою формою роботи дітей. Оскільки переважають пошукові, а часто й пригодницькі та ігрові прийомі. Основним принципом квесту є покрокове виконання низки різноманітних логічних дій, спрямованих на отримання кінцевого результату: завдання → запитання →

пошук відповіді→ аналіз отриманої інформації→ перехід до наступного запитання. Запропонований квест є командною грою, обов’язковою умовою його проведення проведення є спільність дій учнів. Шукаючи відповіді на запитання, розв’язуючи екологічні задачі, розгадуючи загадки, вони не тільки самі вчаться, а й навчають одне одного, обмінюються досвідом і знаннями. Спільність дій сприяє й тому, що інформація, яка була невідома одній дитині, або забута нею, засвоюється і запам’ятовується в умовах підвищеної емоційності, яка створюється у тому числі й завдяки командній роботі.

Важливо, що під час проведення квесту реалізується низка пріоритетних завдань, зокрема: формування ціннісного ставлення до живої природи; розвиток екологічної культури, віри у свої сили та усвідомлення власної потреби в діяльності, спрямованій на захист і збереження природи; виховання наполегливого прагнення до активної охорони та відновлення навколишнього природного середовища.

Правила письмової «Своєї гри» (командний варіант).

Гра проводиться «під запис» на бланку на 5 ігрових тем.

У кожній ігровій темі (ведучий оголошує назву кожної теми перед початком) – 5 питань вартістю 10, 20, 30, 40 і 50 балів.

Якщо відповідь правильна – команда заробляє бали, рівні вартості цього питання.

Неправильні відповіді штрафуються негативною кількістю балів по номіналу питання.

Ведучий видає одночасно командам конверт де зашифрований загадковий персонаж який роздаватиме ігрову тему для команди, при цьому перш ніж віддати вимагає виконати його завдання.Після того як команда виконала завдання повертається до ведучого за слідуючим конвертом в якому зашифрований слідуючий персонаж і так далі. Якщо команда неможе відгадати загадкового персонажа то може звернутися до ведучого за підказкою, але при цьому за кожну підказку втрачає 10 балів.

Ведучий перевіряє правильність відповідей, за кожну правильну відповідь команда отримує 10 балів.

Загадковий персонаж видає ігрову тему однакову для всіх команд для обговорення і запису відповіді гравцями. При цьому вони можуть вільно переміщуватися по території школи, а команди мають їх знайти. Яка команда відгадала і знайшла перша загадкового персонажа така має першою отримати завдання і конверт з ігровою темою. Для того щоб отримати завдання і тему команда називає код ( номер ігрової теми) якщо код співпадає з номером персонажа тільки тоді персонаж дає завдання.

Після 5-ї теми команда яка повернулася першою отримує 30 додаткових балів. Визначаються місця кожної команди за сумою балів. Перемагає команда, яка буде мати найбільшу суму балів.

Поради гравцям у «Свою гру»

1. Уважно читання питання.

2. Обов’язково пам’ятати назву теми: це може допомогти з вибором відповіді.

3. Гравці мають поважати один одного та оточуючих.

4. Дотримуватись правил безпеки життя.

5. Неможна звертатися за допомогою до оточуючих.

6. Бути толерантними.

Тема 1 «Сміття, що забруднює Землю»

1. Є дуже багато іграшок, виготовлених з неї. Вона буває різнокольоровою, і її дуже легко зламати. Предмети, виготовлені з неї, легкі. Якщо її підпалити, то з’явиться багато чорного диму, який має неприємний запах. (Пластмаса)

2. Його винайшли китайці. У нас його виготовляють з дерева. Він легко горить. На ньому звичайно малюють чи пишуть. (Папір)

3. Його виробляють з піску. Найчастіше воно прозоре. Коли падає, розбивається. Якщо його кинути у лісі, воно може викликати пожежу. (Скло)

4. Це те, без чого ми вже не зможемо прожити. Цим ми користуємося кожного дня. Коли це потрапляє у воду, утворюється багато піни. За допомогою цього все стає чистішим. (Синтетичні миючі засоби)

5. Найчастіше забруднює воду. На поверхні води утворює темну пляму. У річці його стає багато, коли в ній миють машини. Воно заважає дихати рибам. (Машинне мастило)

Тема 2 «Корисна і шкідлива хімія»

1. Без цієї речовини не можуть жити люди. Деякі жителі Африки платили за її 1 кг таку ж кількість золотого піску. За рік людина споживає близько 6-8 кг цього продукту. Речовина добре розчиняється у воді. (Натрій хлорид – кухонна сіль)

2. Цей газ діє як скло в теплиці чи парнику: він пропускає на поверхню Землі сонячні промені, але утримує тепло розігрітої Сонцем планети. За останні 120 років вміст цього газу в повітрі збільшився на 17%. Цей газ у великій кількості утворюється при спалюванні листя. Він є одним з основних чинників, що викликають парниковий ефект. (Вуглекислий газ)

3.І проста речовина, і сполуки цього елемента надзвичайно отруйні. Ця речовина може бігати по гладенькій поверхні. Цей метал використовують у приладах для вимірювання температури. Сполуки цього елемента викликають руйнування хромосом, впливають на розвиток ембріонів. (Меркурій – ртуть)

4. Бактерицидна дія елемента відома з давніх давен. Персидський цар Кір, що жив понад 2 тис. років тому, під час походів їв і пив лише з посуду,

виготовленого з простої речовини, що утворює елемент, і не хворів на розлади травлення, як його воїни. Назва елемента походить від назви південноамериканської країни. Метал використовують церковнослужителі для освячення води. Елемент пасивний, стійкий до дії окисників. (Аргентум – срібло)

5. В організмі людини вміст цього елемента становить близько 3,2 г в крові. Первісним джерелом простої речовини, що утворює даний елемент, були метеорити, що впали на Землю. Земне ядро практично повністю складається з цього елемента. Без цього елемента неможливе транспортування кисню до тканин і клітин організму людини. Цей елемент надає крові червоного забарвлення. (Ферум – залізо)

Тема 3«Дивовижне поруч»

1. За народними переказами, в I столітті н.е. вважали, що металів існує стільки ж скільки і планет, тому кожному привласнювали ім’я якої-небудь планети: Марс – Fe (залізо), Сатурн – Pb(свинець), Юпітер – Sn(олово), Меркурій – Hg(ртуть). А ЦІ метали відповідали Сонцю і Місяцю. (Золото і срібло)

2. Його можна назвати найдивовижнішим матеріалом, створеним

людиною; воно тверде як камінь і в той же час плавке, і його можна видути, як мильну бульбашку, прозоріше чистої води, може бути рубіново-червоного кольору або чорного як бітум. Його знаходили в Єгипетських гробницях. (Скло)

3. Саме через цю речовину в Мертвому морі не можна потонути. (Сіль)

4. У ЇЇ листях містяться вітаміни С і К, провітамін А, корисні мінеральні солі та білки. Навесні з НЕЇ варять борщ. Можна добути й зелену фарбу. У давнину з ЇЇ волокон виробляли мішковину. (Кропива)

5. Саме з цієї причини рослина мати-й-мачуха має таку назву? (Верхня сторона листка холодна, а нижня – тепла)

Тема 4 «Знайди зайве»

(логічний ланцюжок– потрібно знайти зайве слово)

1. Ведмідь, бурундук, борсук,білка – впадають у сплячку. (Білка)

2. Горобець, соловейко, жайворонок, дрізд – це співочі птахи.

(Горобець)

3. Глід, калина, ліщина, спірея, осика– цекущі. (Осика)

4. Рослинам для росту потрібні: світло, тепло, волога, вітер, поживні речовини. (Вітер)

5. Під час потопу, що тривав сорок днів і ночей, Господь Бог наказав Ноєві взяти в свій ковчег пари таких птахів: голубів, ластівок, пінгвінів, круків, папуг, страусів і сов. (Круки)

Тема 5 «Природні провісники»

1. Якщо риби занурюються на дно водойми, а качки поспішають до води, поглядаючи на небо, то… (Буде сильний дощ)

2. ТАКОЮ буде погода, якщо ластівки літають високо над землею

(Сонячною, без опадів)

3. Коли кульбаба закриває свої пелюстки і схиляє голівку… (Перед дощем)

4. Це можна визначити за кільцями пенька. (Вік дерева, сторони світу і

зміни кліматичних умов)

5. Із ЦЬОГО боку стовбури дерев укриті мохом? (З північного)

Загадкові персонажі:

1. Анатолій Максимович.

Працівник Озерської філії, має вищу освіту, навчався в Сарненському пед.. коледжі та в РДГУ, є вчителем історії та керівником…

2. Наталія Іванівна.

Персонаж жіночої статі, вчитель історії та образотворчого мистецтва.

3. Світлана Петрівна.

Молодий педагог, класний кирівник, любить грати волейбол, полюбляє смакувати каву, є вчителем української мови і літератури…

4. Ніна Петрівна.

Хороший педагог, має спокійний характер, вас навчала в 7 і 8 класі на даний час вирішила розрахуватися…

5. Тех. Працівники.

Персонажі які забезпечують порядок і чистоту в закладі, сповіщають про закінчення і початок уроку…

Тема 1 «Сміття, що забруднює Землю»

2. Його винайшли китайці. У нас його виготовляють з дерева. Він легко горить. На ньому звичайно малюють чи пишуть.

3. Його виробляють з піску. Найчастіше воно прозоре. Коли падає, розбивається. Якщо його кинути у лісі, воно може викликати пожежу.

4. Це те, без чого ми вже не зможемо прожити. Цим ми користуємося кожного дня. Коли це потрапляє у воду, утворюється багато піни. За допомогою цього все стає чистішим.

5. Найчастіше забруднює воду. На поверхні води утворює темну пляму. У річці його стає багато, коли в ній миють машини. Воно заважає дихати рибам.

Тема 2 «Корисна і шкідлива хімія»

Тема 3«Дивовижне поруч»

2. Його можна назвати найдивовижнішим матеріалом, створеним

3. Саме через цю речовину в Мертвому морі не можна потонути.

5. Саме з цієї причини рослина мати-й-мачуха має таку назву?

Тема 4 «Знайди зайве»

(логічний ланцюжок– потрібно знайти зайве слово)

1. Ведмідь, бурундук, борсук,білка – впадають у сплячку.

2. Горобець, соловейко, жайворонок, дрізд – це співочі птахи.

3. Глід, калина, ліщина, спірея, осика– цекущі.

4. Рослинам для росту потрібні: світло, тепло, волога, вітер, поживні речовини.

5. Під час потопу, що тривав сорок днів і ночей, Господь Бог наказав Ноєві взяти в свій ковчег пари таких птахів: голубів, ластівок, пінгвінів, круків, папуг, страусів і сов.

Тема 5 «Природні провісники»

1. Якщо риби занурюються на дно водойми, а качки поспішають до води, поглядаючи на небо, то…

2. ТАКОЮ буде погода, якщо ластівки літають високо над землею

3. Коли кульбаба закриває свої пелюстки і схиляє голівку…

4. Це можна визначити за кільцями пенька.

5. Із ЦЬОГО боку стовбури дерев укриті мохом?

Тема 1 «Сміття, що забруднює Землю»

Тема 2 «Корисна і шкідлива хімія»

Тема 3«Дивовижне поруч»

1. За народними переказами, в I столітті н.е. вважали, що металів існує стільки ж скільки і планет, тому кожному привласнювали ім’я якої-небудь планети: Марс – Fe (залізо), Сатурн – Pb(свинець), Юпітер – Sn(олово), Меркурій – Hg(ртуть). А ЦІ метали відповідали Сонцю і Місяцю.

2. Його можна назвати найдивовижнішим матеріалом, створеним

3. Саме через цю речовину в Мертвому морі не можна потонути.

5. Саме з цієї причини рослина мати-й-мачуха має таку назву?

Тема 4 «Знайди зайве»

(логічний ланцюжок– потрібно знайти зайве слово)

1. Ведмідь, бурундук, борсук,білка – впадають у сплячку.

2. Горобець, соловейко, жайворонок, дрізд – це співочі птахи.

3. Глід, калина, ліщина, спірея, осика– цекущі.

4. Рослинам для росту потрібні: світло, тепло, волога, вітер, поживні речовини.

Тема 5 «Природні провісники»

1. Якщо риби занурюються на дно водойми, а качки поспішають до води, поглядаючи на небо, то…

2. ТАКОЮ буде погода, якщо ластівки літають високо над землею

3. Коли кульбаба закриває свої пелюстки і схиляє голівку…

4. Це можна визначити за кільцями пенька.

5. Із ЦЬОГО боку стовбури дерев укриті мохом?

Нарахування балів за кожен конкурс.

Команда _____________________________________

Тема 1 «Сміття, що забруднює Землю»

Тема 2 «Корисна і шкідлива хімія»

Тема 3«Дивовижне поруч»

Тема 4 «Знайди зайве»

Тема 5 «Природні провісники»

Нарахування балів за кожен конкурс.

Команда _____________________________________

Тема 1 «Сміття, що забруднює Землю»

Тема 2 «Корисна і шкідлива хімія»

Тема 3«Дивовижне поруч»

Тема 4 «Знайди зайве»

Тема 5 «Природні прові

Екологічна агітбригада «Земля наш спільний дім».

(Софія С.) Ми любимо сонце і квіти,

І ранок нам шле свій привіт,

Ми роду козацького діти,

Землі української цвіт.

(Софія П.) Спасибі людям, що зростили ліс,

За всі дуби, ялини в пишнім гіллі

І за красу отих зелених кіс,

В яких стоять гнучкі берізки білі.

(Віка) Коли б не ліс, не знали б ми про те,

Що є фіалка й пролісок на світі,

Як у маю конвалія цвіте –

Найкраща, найніжніша поміж квітів.

(Мирося) Ми любим ліс, і завжди його шкода,

Річок розмову чуєм я і ти,

І все це називається природа,

Давайте її завжди берегти.

(Аня) Природа нам – як рідний дім.

Вона усім – як мати,

Щоб лад завжди був в домі тім,

Про це нам треба дбати.

(Софія 7кл.) І ось весна вже кличе нас

В поля, теплом зігріті,

Та знати треба повсякчас,

Як слід й не слід чинити.

(Аня) Капітан: доброго дня

Усі. Усім!

(Софія С.) 1. Хто є у цьому залі

Усі. Усім!

(Софія П.)2. Хто природу оберігає.

Усі. Усім!

(Віка) 3. Хто її шанує і поважає.

Усі. Усім!

(Мирося)4. Хто любить гуляти у чистому лісі.

Усі. Усім!

(Софія 7кл.) 5. Хто береже квіти і трави

Усі. Ми шлемо вітання своє.

(Аня) К. Вас вітає...

Усі. Екологічна агітбригада «НАДІЯ» Озерського НВК

К. Наш девіз:

Усі. Майбутнє Землі у наших руках!

Усі. Слухайте! Слухайте! Слухайте!

(Софія С.) І некажіть що нечули!

(Софія П.) Ми захисники природи!

(Віка) Бережемо ми грунти і води

(Мирося) І несемо слово в люди,

(Аня) Хай воно повчальним буде.

(Софія 7кл.) Хай чиюсь зупинить руку,

(Софія С.) Хай всім буде за науку.

(Софія П.) Хай навчить в природі жити,

(Віка) Світ прекрасний захистити

Усі. Від людських жорстоких дій.

Пісня.

Сумно, сумно аж за край,

Ну, чого ж ти плачеш? Краще заспівай.

Слізьми горя не заллєш,

Посміхнися, друже, поки в нас ще є:

Чиста вода у джерелі,

Шовкові трави у росі,

В саду вишневім ще співають солов’ї.

Одна в нас мрія у житті –

Щоб повертались журавлі

Додому з вирію щороку навесні.

Сумно. Так і не засну.

Буду знову вірить у нову весну.

Піду ген за небокрай,

Де дощі і сонце творять водограй.

Ще поки в небі крізь дими

Останній птах взмахне крильми,

Ми будемо природу рідну берегти.

Одна в житті у нас мета –

Щоби планета голуба

Жила б, раділа б,

Бо на всіх вона одна!

(Мирося) Ми живемо на планеті Земля.

(Софія 7кл.) Земля - наш дім, земля - наша годувальниця.

(Аня) Наша Земля – наша велика спільна Батьківщина, важлива для кожного з нас, хоч ми рідко замислюємося про це.

(Софія С.) І люди зобов'язані піклуватися про збереження природи на нашій планеті, тому що це через нас відбуваються негативні зміни в навколишньому середовищі.

(Софія П.) Колись наші предки тільки вирощували рослини, розводили домашніх тварин, а зараз будуються величезні заводи, дорогами їздять тисячі автомобілів, вирубуються ліси.

(Віка) Звичайно, розвиток нашої цивілізації не стоїть на місці, і я думаю, це добре.

(Софія 7кл.) Потрібно тільки пам'ятати, що необхідно витрачати ресурси Землі розумно й обережно, а також піклуватися про чистоту навколишнього середовища.

(Мирося) Земля не прощає людині, якщо вона жорстоко знищує її багатства.

(Аня) Усе в природі взаємопов’язане.

(Софія С.) Якщо осушити русло річки, загине риба, а в підсумку сама людина не зможе нею харчуватися.

(Софія П.) Якщо не давати відпочивати ґрунтові, він не буде давати хорошого врожаю.

(Віка) Якщо продовжувати забруднювати повітря і воду, як ми зможемо жити і бути здоровими в таких поганих екологічних умовах?

(Мирося) Навіть у сиву давнину люди, які не володіли науковими знаннями, з повагою ставилися до всіх скарбів Землі.

(Аня) Сьогодні в століття прогресу і технологій ми знаємо, як захистити природу, можемо і повинні це зробити.

(Софія 7кл.) Я б хотіла, щоб усі відомі секрети природи люди направляли не на руйнування, а на збереження нашого спільного дому.

(Софія С.) Ти думаєш, деревам не болить?

Ти думаєш, в дерев немає серця?

Та чую я - з корінь до верховіть –

Мій любий клен так жалібно трясеться...

(Софія П.) Ну, заспокойсь! Ти рану вже промив.

Ще пройде дощ, і стане тобі краще!..

... Ішов хлопчина тут і гілку одломив.

Таке ледащо, сам не знає нащо...

(Віка) До себе вабить лісова краса,

Дерева небо прихиляють низько.

Радіє все ... Але я бачив сам,

Як ліс ридав, як плакали берізки.

(Мирося) Від сліз беріз так солодко було

тим сокопивцям, що не знають жалю,

Що позабувши про добро і зло,

Ножа встромляють в кору наче жало.

(Аня) Комусь повужчав шлях - і на пролом!

Від лісу вже відрізано окраєць.

Машини йдуть, неначе бурелом...

Держись, дубки, тікай, сороко й заєць!

(Софія 7кл.) Ти, хлопче мій, із лісом подружи,

За дихання своє віддячуй.

Залиш отут, в казковості стежин,

В цій дивині, ти погляд свій гарячий.

(Софія С.) Трудом тяжким посаджено колись...

Тепер тут медозбір - і повні чаша!

Ти шапку скинь і низько поклонись,

Бо ліс - це світлий храм. Святиня наша.

(Софія П.) Пливуть ліси... За ними ген степи...

Ти в лісі задарма не зріж ялину.

Природа скрізь одна. Гляди не наступи

Ні на чебрець, ні на гнучку билинку.

(Віка) Твої онуки тут гулятимуть навкруг,

Хай пройдуть і твоїм щасливим слідом.

Хай їх ласкає ліс, хай їх голубить луг,

Збережені навік дбайливим дідом!

Розмова 3 лісорубів

(Софія С.) 1. А чи чули ви, хлопці, що зараз однією з головних проблем людства є проблема вирубування лісів.

(Софія П.) 2. А як же не чули, Микола? Зараз всі про це говорять.

(Мирося) 3. Так я нещодавно чув, що на заході України почалася активна вирубка лісів.

(Софія С.) 1. Та що там на заході, візьміть тільки нашу Дубровичину. Скільки дерев знищено! І скільки їх ще зрубають?

(Софія П.) 2. Мені лише одне цікаво. Куди вся ця деревина дівається? Адже стільки лісів знищують, що аж страшно.

(Мирося) 3. А я знаю, що Україна багато експортує лісу у Європу. Щороку близько на 272 млн. доларів.

(Софія С.) 1. А чого саме нашу деревину хочуть у Європі?

(Софія П.) 2. А тому, що породи карпатських дерев мають велику цінність.

(Мирося) 3. Ну, з цим не посперечаєшся.

(Софія С.) 1. А скільки ландшафтів знищено так званими янтарщиками

(Софія П.) 2. Так цього вже і не підрахуєш.

(Мирося) 3. Лісові завдячує своїм існуванням усе живе на землі: дерева, чагарники, трави, квіти, звірі, птахи, комахи, навіть гриби. Давайте берегти ліс!

1 і 2 разом: давайте.

(Аня) Гармонія і краса не обминули природу України; таке багатство, таке

різноманіття ландшафтів:

(Віка) букові ліси Карпат,

(Софія 7кл.) березові гаї Полісся,

(Софія С.) темні бори Придніпров'я,

(Софія П.) діброви Поділля і Лівобережжя…

(Віка) Поблизу лісу навіть легше дихається.

(Мирося) Рослинний покрив суші переробляє 20-30 млрд. т вуглекислого газу на рік.

(Аня) За один рік 1 гектар ялинового лісу здатний поглинути до 30 тон пилу.

1 гектар зелених насаджень протягом 1 години поглинає 2 кг вуглекислого газу. Таку його кількість під час дихання виділяють двісті осіб;

(Софія С.) У лісі в повітрі міститься у 300-500 разів менше бактерій, ніж у місті;

(Софія П.) Цінуймо ліс, бо сосна до 20 м виростає не менш як за 50 років.

(Віка)А це ціле людське життя.

(Мирося) Не руйнуйте мурашники, не ламайте молоді пагони!

(Аня) Ліс нас годує, одягає, дає нам повітря, лікує.

(Софія 7кл.) Про нього складені вірші, легенди, пісні, казки.

Усі. Тож бережімо легені планети!

Пісня «Земля зійшла з екватора»

Земля зійшла з екватора! (2р)

Летить в незнану синю вись вона.

Як ми живемо з матір’ю, (2р)

Любові потребує і вона.

А зірка в небі синьому (2р)

Це ж чиясь ненароджена душа.

І квітка, що не розцвіла,

Травинка стоптана була

І пташка чиєюсь мрією була.

Приспів:

І б’є в набат

Землі тривожне серце,

І сняться нам страшні,

Кошмарні сни,

Що ми одного дня можем проснутись

В страшнім краю

Без сонця і весни.

(Аня) Це крик! За цими словами – гірка істина. Людство стоїть на порозі екологічної катастрофи:

Всі: Ми проти!

(Софія С.) Сміття навкруги!

(Софія П.) Цементу в повітрі!

(Віка) Риби в сітках!

(Мирося) Брудних джерел!

(Софія 7кл.) Садів без дерев!

Всі: Ми за!

(Софія С.) Світлі роси під ногами!

(Софія П.) Спів пташиний в вишині!

(Віка) Повітря чисте над полями!

(Мирося) Буяння квітів навесні!

На сцену виходить казкар з книгою «Екологія» сідає посеред сцени, гортає книгу, зупиняється

Виносять плаката «Давнина»…

(Аня) Казкар:

Я розповім вам дивину,

Про сиву-сиву давнину,

Коли Гіпанісом був Буг,

Людина же природі друг,

Цілющі води протікали

І безліч риби вони мали

По берегах – сади цвіли

Пташок літали цілі зграї,

Над квітами – бджоли гули

Життя було неначе у раю…

Усі .А зара

(Аня) Людей стає все більше й більше,

Розорюють степи вони,

Будинок хочуть мати ширший,

З каміння – не з деревини!

(Софія П.)Ось тут з’явилися кар’єри,

А там – міста нові зросли,

Будівлі ці нової ери

Ґрунти родючі зайняли

(Мирося) А ще розбудувались села,

На мальовничих берегах,

Бо були чистими джерела,

Смачними фрукти у садах…

Казкар гортатає сторінки «Екології» і зупиняється

на сторінці 2 «Прогрес».(виносиця плакат прогрес)

(Аня) Казкар:

Прогрес, прогрес – велика сила!

Дійшов він і до нашого села,

І на поля підкралася селітра,

Нечиста сила увірвалася в життя!

(Мирося) Тварини клич дають про небезпеку,

Рослини теж благають – поможіть!

Не селяться в дворах лелеки,

Не хочуть більше поруч з нами жить.

(Софія 7кл.) Природа

Люди, ви оберніться

Ще є час, ще є час зупиниться,

Бо прогрес – це е саме найкраще в житті

Люди ви, схаменіться

Захистіть, захистіть ви природу

Для майбутніх своїх поколінь, збережіть

Сторінка 3 «Недалеке майбутнє…»(плакат)

(Аня) Казкар

Століттями людина тисне на природу…

Сміття й відходи в озеро викида,

Прийде той час, коли ця шкода

Обернеться до неї й дасть сповна…

(З’являється Химера.)

(Віка) Химера:

Я та Химера, яку зростили ви,

Ви наділили мене силою могутньою,

Ніколи вам не повернутись вже туди

Де люди жили у гармонії з природою.

Коли пташки співали у гаю,

В річках жили тварини різні

Зеленими були ліси,

В степу гуляли вітри чисті

Тепер вже я тут панувати буду,

В отруєній річці, у полі, у лузі,

З водою і з їжею прийду я довас в хату,

На краще вже годі всім вам сподіватись!

(Всі учасники завмирають)

(Аня) Казкар (до залу):

Крізь ритми твоєї звичної роботи,

У вічній суматосі й суєті

Ти зупинись людино і послухай

Послухай голос рідної Землі

(Софія 7кл.) Природа:

Людино! Розумна істото!

До тебе звертаємось ми

Бо гинемо, гинемо, гинем,

Будь-ласка ти нас захисти!

Нехай твої діти і внуки -

Побачать сади і гаї,

Дерева столітні і луки,

Озера глибокі й річки.

Хай Будуть в нас цілі дерева!

Рослини, тварини, птахи!

Людино! Людино! Людино!

Ми просимо: нас збережи!

(Софія С.) Зупинись нечиста сила!

Не все втратила людина!

Ми Озерські школярі –

Турбуємось про чистоту Землі!

(Усі наступають на Химеру (вона відступає) зі словами (по черзі)):

(Софія П.) Очищаємо озеро влітку!

(Мирося) Прибираємо сміття на селі!

(Софія С.) Очищаємо ліс свій від бруду!

(Софія П.) Агітуємо людей до того –

Усі. Щоб забруднень не було ніколи!

(Софія С.) На стежині екологічній –

Усі. Створимо заповідник вічний!

(Химера падає на землю.)

(Аня) Капітан:

Не проб’ється ніяка химера туди

Будуть жити у нас тварини й птахи!

Пісня «Марш природозахисників».

Люди добрі, щирі, милі

Землю треба величать

І весняні первоцвіти

Як святиню зберігать

Приспів

Гей люди раз два ось підсніжник

Три чотири пролісок ніжний

Із під снігу вигляда.

Хай ростуть завжди ці квіти

І чарують погляд нам

Хай ростуть завжди дерева

І квітує буйно сад.

(Віка) Ми захищаєм

Усі. І ви захищайте

(Віка) Ми очищаємо

Усі. І ви очищайте

(Віка) Ми зберігаємо

Усі. І ви збеігайте

Усі. Очистимо

Усі. Захистимо.

Усі. Збережем.

Усі. Нашу спільну домівку під назвою Земля

(беруться за руки і вклоняються)

МОЇ РОЗРОБКИ

Тема 1 «Сміття, що забруднює Землю»

Тема 2 «Корисна і шкідлива хімія»

Тема 3«Дивовижне поруч»

Тема 4 «Знайди зайве»

(логічний ланцюжок– потрібно знайти зайве слово)

(Горобець)

Тема 5 «Природні провісники»

(Сонячною, без опадів)

зміни кліматичних умов)

Тема 1 «Сміття, що забруднює Землю»

Тема 2 «Корисна і шкідлива хімія»

Тема 3«Дивовижне поруч»

Тема 4 «Знайди зайве»

(логічний ланцюжок– потрібно знайти зайве слово)

Тема 5 «Природні провісники»

4. Це можна визначити за кільцями пенька.

Тема 1 «Сміття, що забруднює Землю»

Тема 2 «Корисна і шкідлива хімія»

Тема 3«Дивовижне поруч»

Тема 4 «Знайди зайве»

(логічний ланцюжок– потрібно знайти зайве слово)

Тема 5 «Природні провісники»

4. Це можна визначити за кільцями пенька.

Тема 1 «Сміття, що забруднює Землю»

Тема 2 «Корисна і шкідлива хімія»

Тема 3«Дивовижне поруч»

Тема 4 «Знайди зайве»

Тема 5 «Природні провісники»

Тема 1 «Сміття, що забруднює Землю»

Тема 2 «Корисна і шкідлива хімія»

Тема 3«Дивовижне поруч»

Тема 4 «Знайди зайве»

Немає коментарів:

Дописати коментар