ТЕМА УРОКУ:
ОСНОВНІ ФОРМИ РЕЛЬЄФУ СУХОДОЛУ. РІВНИНИ.
Мета уроку: поглибити та систематизувати знання про форми рельєфу земної поверхні; сформувати вміння учнів проводити систематизацію географічних об’єктів за різними ознаками;
розвивати вміння знаходити рівнини на фізичній карті та визначати їхні види; розвивати дослідницький підхід до вивчення різних форм рельєфу; виховувати самостійність, акуратність, працелюбність.
виховувати естетичне сприйняття природи й бережливе ставлення до неї.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: фізична карта світу, фізична карта України, атласи та контурні карти для 6 класу, підручники, роздаткові картки для роботи в групах, кросворд, електронна презентація.
Базові поняття: рельєф, форми рельєфу, типи рівнин, географічне положення рівнин.
Форма проведення: урок-подорож.
Хід уроку
I. Організаційний момент
- Добрий день! Перед тим, як розпочати урок, я хотіла б, щоб ви посміхнулися нашим гостям щоб у них покращився настрій, тепер мені, а тепер один одному.
Зверніть увагу у вас на краю парти є зображення настрою у вигляді смайликів Виберіть собі той що відповідає вашому настрою та на зворотні стороні оцініть свої знання з якими ви прийшли сьогодні на урок географії. Підніміть руки у кого він гарний, у кого – не дуже, у кого – поганий. Я пропоную ще покращити ваш настрій мандрівкою чарівним потягом який ви бачите на дошці.
II. Актуалізація опорних знань і умінь
Але вирушити ми зможемо лише тоді, коли розгрузимо вагони потяга давши відповіді на
ті питання, які лежать ось у таких чарівних вагончиках. Хто буде брати активну
участь в нашій мандрівці, той отримуватиме символічні картки з зображенням
паравоза. А під кінець уроку у кого їх
виявиться найбільше зможе отримати гарну оцінку.
1. Руйнування гірських порід під дією коливань температури повітря, води, організмів називається…(вивітрювання)
2. Порожнини, що утворилися внаслідок розчинення гірських порід підземними водами.(печери)
3. Заглиблення значної довжини, яке має порослі травою і кущами схили, кінцева стадія яру.(балка)
4. Руйнування гірських порід поверхневими текучими водами називається…(ерозією)
5. Вид вивітрювання, яке відбувається під впливом коливань температури та замерзання води в тріщинах.(фізичне)
6. Простий прилад у вигляді вертикальної рейки заввишки 1 метр і горизонтальної планки з тягарцем.(нівелір)
7. Перевищення однієї точки земної поверхні над іншою називають …( відносною висотою)
8. Лінії на плані або карті, що зєднують точки земної поверхні з однаковою абсолютною висотою.(горизонталі)
9. Риска, що проведена перпендикулярно до горизонталі й указує вільним кінцем, у якому напрямку схил знижується.(бергштрихи)
10. Вимірювання висоти точок земної поверхні називають … (нівелювання)
То що ми вже можемо вирушати? Ні неможемо у нас ще нема квитків. Хто хоче придбати квиток? Отож для того щоб придбати квиток потрібно підійти до касира тобто домене і купити квиток, тільки розраховуватися будете не грошима а знаннями. То хто перший?
Той хто придбав квиток може займати місце у вагоні.
(Робота з картою) 1. Тропіки.; 2. Мередіан і екватор;
3. Полярні кола; 4. материки; 5. Частини світу. (даю квитки)
Як ви вже зрозуміли їхати ми всі будем в одному вагоні. Тож поїхали.
IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Прийом «Проблемне питання»
На попередніх уроках теми «Літосфера» ми вивчали внутрішні та зовнішні процеси, діяльність яких порівнювали з невтомними руками скульптора. А якими ж є результати роботи цього скульптора?
Звичайнож це різноманітні форми поверхні нашої Землі. Як вони утворюються? Яка їх різноанітніст? Чому одні ділянки простягаються на сотні й тисячі кілометрів рівними просторами, а інші — підносяться вгору у вигляді гострих піків? Шукати відповіді на ці питання ми з вами будемо протягом кількох уроків.
Сьогодні ми дослідимо особливості форм поверхні, зовнішній вигляд яких усім добре відомий, адже саме вони становлять переважну частину території України.
Отже,тема нашого уроку:Записуємо тему уроку в «бортові журнали
Ø Якщо ми говоримо про рельєф і зокрема про рівнини, то на що ми повинні звернути увагу в нашій подорожі?
План
1. Рельєф. Основні форми рельєфу суходолу.
2. Рівнини та їх класифікація.
3. Найбільші рівнини.
4. Практична робота.
Пункти призначення
ü Які є форми рельєфу?
ü Які є рівнини:
s За висотою;
s За утворенням;
s За зовнішнім виглядом поверхні.
ü Познайомимося з найбільшими рівнинами нашої планети.
ü Позначення на карті найбільших рівнин світу та України.
IV. Вивчення нового матеріалу Розгорнутий план етапу
Презентація форм рельєфу.
Прийом «Географічна мозаїка»
1 .Рельєф.
Для того що наш потяг набирав швидкоті потріно сформулювати поняття «рельєф», склавши з набору слів речення.
Запис в словнички «бортових журналів».
2 Основні форми рельєфу.
Презентація схеми. Пояснення вчителя.
Робота з підручником:
Завдання 1.
Ø Знайдіть у тексті параграфа та запишіть у «бортові журнали» поняття «Рівнини». (Рівнини — це відносно рівні ділянки земної поверхні з невеликим коливанням висот).
Ø Завдання 2. Складіть схему
Ø «Класифікація рівнин» у ході пояснення матеріалу.
Ø Якого кольору ми бачимо більше на фізичній карті світу?
Ø Що показано зеленим кольором?
3 Фзкултхвилинка
Робота з картою:
Прийом «Картографічна розминка»
Знайдіть на карті атласів найбільші рівнини Землі: Амазонську низовину, Західносибірську рівнину, Східноєвропейську рівнину, Середньосибірське плоскогір’я та плоскогір’я Декан.
Покажіть їх на карті. Слайд.
Знайдіть на карті атласів найбільші рівнини України: Причорноморську низовину, Придніпровську височину.
Слайд.
Ø А на якій низовині живемо ми?
Прийом «Міні-практикум»
Позначення на контурній карті великих рівнин світу.
Готуючись до нашої мандрівки учні підготували інформацію про рівнини, яку я пропоную послухати.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Ось наша подорож підійшла до завершення. Повертаємося назад додому. Але, щоб повернутися вдало ми повинні прослідувати чи
виконали ті завдання, які визначили на початку мандрівки. (Розгляд очікувань).
Прийом « Харинка опорних слів» .
Ащоб цікавіше нам було повертатися ми з вами прикрасимо хмаринку яка подорожувала разом знами. Тож візміть будьласка кольорові фломастери, і на хмаринці напишіть слова які відоражають тему нашого сьогоднішного уроку.
Пропоную для того щоб нічого непропустити почати з останного
пункту признаення.
Прийом «Саморефлексі
Сьогодні я довідався… Я зрозумів, що… Тепер я можу…
Я навчився … Я спробую… Мене здивувало…
Урок дав мені для життя… Мені схотілося…
Прийом «Прес-конференція»
ü Чи сподобалася вам подорож?
ü Визначте свій настрій наприкінці уроку. Чи змінився він?
ü Підрахуйте свої паравозики.
Визначення найактивніших учнів та оцінювання.
VI. Домашнє завдання
• Опрацювати параграф підручника.
• Позначити на контурній карті України рівнини.
• Скласти кросворд, використовуючи назви рівнин.
Всесвітній урок
"Зміна клімату"
Клімат часто порівнюють з погодою, але між ними є різниця. Погода
змінюється щодня – часом іде дощ, іноді настає спека або мороз. А клімат –
це характер погодних умов протягом тривалого періоду для значної території.
За всю історію
існування Землі клімат змінювався багато разів. Вченим відомо про 7
льодовикових періодів, після яких завжди наступало потепління.
Потепління в наш час – не лише
природний процес, бо відбувається у 10 разів швидше, ніж будь-коли. Все частіше
науковці вживають термін “кліматична криза” замість “зміни клімату”, щоб
підкреслити серйозність цієї проблеми та потребу її вирішувати вже зараз. Кліматична
криза – це надмірно стрімка зміна клімату “через” підвищення
глобальної середньої температури. Щоб протидіяти кліматичній кризі, слід
досягти вуглецевої нейтральності вже 2050 року та адаптуватися до змін клімату.
Парниковий ефект
Парниковий ефект – це процес, за якого парникові гази
затримують сонячну енергію на поверхні Землі та в атмосфері і перешкоджають її
поверненню назад у космос. Парниковий ефект підтримує на Землі комфортну для
життя температуру. Якби
не було цього ефекту, то середня глобальна температура була б не +15℃, а -18℃.
Парниковий
ефект – це нормальне природне явище. Але після промислової революції з середини
19 ст. через спалювання викопного палива концентрація парникових газів в
атмосфері почала різко зростати.
До парникових
газів відносять:
1.
Двоокис вуглецю СО2
2.
Метан CH4
3.
Оксид азоту(I) N2O
4.
Озон О3
5.
Водяна пара
Перші чотири
сполуки місяцями та навіть роками перебувають в атмосфері, не зазнаючи фізичних
чи хімічних змін. До прикладу, молекула метану може перебувати в атмосфері без
змін до 14 років, а молекула озону приблизно 100 діб. Це сприяє підвищенню
глобальної температури протягом десятиліть.
Водяна пара перебуває в атмосфері
лише декілька днів і швидко реагує на температурні зміни. Чим тепліше стає, тим
більше води випаровується і потрапляє в атмосферу. Таким чином водяна пара
посилює процес глобального потепління.
Викиди парникових газів
Людство суттєво змінює концентрацію парникових газів в атмосфері, спалюючи
викопне паливо: вугілля, нафту, газ тощо. Під час їх горіння вивільняється
вуглець, який з’єднується з киснем у повітрі та утворює СО2. За останні
150 років концентрація СО2 зросла з 280 ppm (часток на
мільйон) до більш ніж 400 ppm.
Таке стрімке зростання вмісту СО2 в
атмосфері сталося на планеті вперше за сотні тисяч років:
Науковці підтверджують: інші причини,
хоча й мають місце, але вони не настільки впливові, як діяльність людини.
У світі
Глобальне потепління
Що таке глобальна середня температура?
Глобальна середня температура – це середнє
значення всіх річних температур на Землі. Зазвичай дані обчислюються по
регіонах за кожен день, а потім виводиться середнє арифметичне за рік для всієї
планети. Різниця між річними показниками цих середніх температур і є те саме
зростання (або падіння) середньої глобальної температури на Землі. Підвищення
глобальної середньої температури на Землі означає, що спекотних
днів у році стало більше, а холодних – менше. Це НЕ означає, що
кожен день у порівнянні з відповідним днем року у доіндустріальну епоху став
майже на 1 градус теплішим.
Згідно зі спостереженнями, середня глобальна температура на Землі вже зросла на
0,95°С з 1880 року. Глобальне потепління
відбувається нерівномірно по планеті. Середня температура в арктичних регіонах
планети вже зросла на 2°С.
Танення льодовиків
Потепління в Арктиці
відбувається вдвічі швидше у порівнянні з іншими
регіонами планети. Тому льодовики тануть швидше. З 1979 року (перший повний рік
супутникового спостереження) об’єм льоду в найтепліший сезон в Арктиці
зменшився на 32%. За такої тенденції до середини століття в літний період Арктика буде без
льоду.
Танення льодовиків має декілька серйозних наслідків.
Перший. Скорочується площа білого покриву, який відбиває від 20%
до 50% сонячної радіації. А площа океану збільшується та
поглинає більше 95%. Так вода
ще більше нагрівається і пришвидшує танення льодовиків, призводячи до більших
змін клімату.
Другий. За підрахунками вчених з National Snow and Ice Data Center, вічна мерзлота
утримує 1 400 гігатонн вуглекислого газу – це майже вдвічі більше, ніж зараз
містить атмосфера. Поки вічна мерзлота тане, вона поступово вивільняє ці
поклади газу. Разом із CO2 в атмосферу потрапляє Метан (СН4) – газ із
парниковим ефектом у 84 рази сильнішим ніж СО2.
Джерело: globalchange.gov
Третій. Підвищення рівня Світового океану. Вже зараз під водою зникають острови: Мальдіви,
Фіджі, Сейшельські Острови, Маршаллові острови, Канарські острови, Федеративні
Штати Мікронезії, Французька Полінезія, Філіппіни, Тувалу, Соломонові острови
(вже втратили 5 островів через підняття рівня океану).
У розділі про
зміну клімату в Україні описано, як підняття рівня світового океану вплине на
нашу державу та які зони є найбільш вразливими.
На графіках
нижче видно, як зростав рівень світового океану 1870 року по 2020 рік.
Джерело: nasa.gov
Хвилі тепла
Тренд, який фіксують науковці протягом останніх десятиліть, – хвилі
тепла. Вони стають більш розповсюдженими у світі, тривають довше і стають більш
екстремальними. Такою, наприклад, стала хвиля тепла влітку 2019 року у
Європі. 25 липня 2019 року зафіксовані
теплові рекорди за всю історію спостережень у Німеччині – 41.7°C, у Франції –
42.6°C, у Бельгії – 41.8°C та інших країнах Центральної та Північної Європи.
Згідно з висновками вчених, вірогідність її
виникнення була у два рази вищою саме через антропогенні зміни клімату.
Джерело: nasa.gov
Більше посух та пилові бурі
Під час пожежі в Австралії взимку 2019-2020 року постраждав 1 мільйон
тварин. Через посуху, спричинену зміною клімату, пожежа була тривалішою в часі та
масштабнішою у порівнянні з попередніми.
Посушлива погода загрожує не лише
лісовими пожежами, а й пиловими бурями. Коли сильний вітер розносить пил з
розораних відкритих ділянок, він підіймає вгору суху землю та переносить її на
десятки кілометрів. В результаті знижується родючість земель, а місцеві жителі
страждають від респіраторних захворювань та поганої видимості на дорогах через
пил та пісок.
Зміни в опадах
Підвищення
температури збільшує випаровування та спричиняє перерозподіл вологи. Як наслідок,
в одних регіонах випаровується надмірна кількість вологи та посилюється посуха.
В інших регіонах ця волога конденсується, і там частішають зливи та шторми, що
викликає ризики затоплення.
Частіші й більш інтенсивні шторми
В залежності від походження штормів розрізняють
урагани, тайфуни та циклон.
Джерело: nasa.gov
Шторми формуються у теплих водах
екватору. Зазвичай це тропіки, де температура поверхні океану більша ніж 26°C.
Тепла вода перетворюється на пару та разом із теплим повітрям підіймається
вгору. В атмосфері пара починає охолоджуватися та утворює штормові хмари, які
під дією вітру починають активно обертатися, підживлюючись теплом та водою з
поверхні океану. Досягнувши швидкості вітру 119 км/год, шторм перетворюється на
“ураган”. Він починає втрачати свою силу та вологу, коли потрапляє на суходіл,
та випадає у вигляді зливи, спричиняючи повінь. Тому чим вища температура
Світового Океану, тим швидше з нього випаровується вода, частіше утворюються
урагани та зростає їх потужність. Відповідно, більше шкоди катаклізми завдають
людству, забираючи життя, здоров’я, оселі тощо.
Океанічні течії та їх поведінкові зміни
Океан
– не суцільна маса води. У ньому є сталий рух води у
вигляді термохалінної циркуляції (теплі та холодні океанічні
течії). Термохалінна циркуляція (ТХЦ) відбувається за рахунок зміни температури води та зміни її солоності. Найбільший внесок у ТХЦ мають
термічні процеси. Солоність збільшується у поверхневому шарі води океану за
рахунок випаровування. Зменшення солоності води відбувається в окремих частинах
океану внаслідок випадання опадів та виносу прісної води річками. Також зменшує
солоність танення льодовиків Гренландського чи Антарктичного льоду. Холодна,
солона вода щільна і занурюється на дно океану, тоді як тепла – менш щільна –
залишається на поверхні.
ТХЛ – потужний процес, але його легко порушити. Дослідники
припускають, що на океанічні течії можуть впливати зміни клімату. Якщо
глобальне потепління призведе до посилення кількості опадів у Північній Атлантиці
та танення льодовиків, приплив теплої прісної води на морську поверхню може
перешкоджати утворенню морського льоду, порушуючи протоку холодної солоної
води. Ця послідовність подій може уповільнити або навіть зупинити океанічні
течії, що може спричинити різкі зміни температури та погодних умов. Для
Західної та Північної Європи це означає сильне похолодання. Адже Гольфстрім
припинить свою циркуляцію та не буде нести тепло з тропічних широт на північ.
Зникнення біорізноманіття
Біорізноманіття
– це розмаїття живих організмів на Землі; сюди входить різноманітність
всередині видів, між видами та екосистемами.
Здорові
екосистеми потребують велику кількість флори та фауни, від ґрунтових мікробів
до хижаків. Якщо один або кілька видів зникають з цього середовища, це
може завдати шкоди екосистемі.
Для прикладу, комахи запилюють багато важливих для людини рослин в
природних екосистемах. Різні культури приваблюють різних запилювачів. Квіти
какао-бобів приваблюють лише мошку Мокреці. Якщо цей вид зникне, не
буде в нас більше ні брауні, ні какао. Якщо всі запилювачі
повністю зникнуть, люди втратять більше третини всього врожаю.
Через зміну клімату та людську діяльність за останні
півстоліття чисельність популяцій хребетних тварин на Землі зменшилась на 68%.
Це загрожує людству втратами рослинної і тваринної їжі, води, палива, ліків.
Кліматичні біженці
Кліматичні
біженці – люди, змушені покинути свій дім через несприятливі раптові
або довготривалі зміни у кліматі. Посилення посухи, опустелення, підвищення
рівня моря та порушення сезонних погодних ситуацій – ці зміни найчастіше
підштовхують людей та тварин до зміни місця проживання. Кліматичні біженці
можуть обрати міграцію до іншої країни або всередині своєї країни.
За оцінками експертів з ООН, вже до 2050
року на планеті може бути до 1 млрд кліматичних біженців.
В Україні
Потепління
За останні 30
років середня річна температура в Україні вже зросла на 1°С. Період від кінця
20-го століття і до сьогодні є найтеплішим за всю історію погодних спостережень
в Україні (починаючи з 1890-х років). Швидкість зміни середньої, а також максимальної
та мінімальної температур за період 1961 – 2013 років склала 0,3°С кожні десять
років.
Інфографіку взято з презентації Балабух В. О. зав. відділом прикладної
метеорології та кліматології УкрГМІ ДСНС та НАН України. Дані на інфограці
обмежуються 2010 роком через брак даних спостереження протягом тривалих
проміжків часу з різних метеостанцій, через що неможливо зробити
репрезентативний аналіз.
Усі сезони в
Україні стали теплішими. Згідно з даними Мінприроди, середня літня температура
в Україні виросла на 1,3°С, середня зимова – на 0,9°С, середня весняна
– на 0,9°С, а середня осіння – на 0,4°С.
Якщо дивитися
помісячно, то найбільше підвищення середньої температури відбулося у двох
місяцях: січні (на 2,3°С) та липні (на 1,4°С). Причому влітку зростає
максимальна температура, тобто у цей сезон стає спекотніше, а взимку –
тепліше.
При підвищенні
середньої глобальної температури, частішими будуть екстремально високі
температури, екстремально низькі – рідше. Хвилі тепла будуть тривалішими
та частішими.
Як наслідок, посилилися посухи,
змінилася водність річок та озер, з’явилися не характерні для України
екстремальні погодні явища.
Посухи
Дані спостережень та наукових досліджень показують, що посушливі умови
почали переважати в Україні, і їх інтенсивність збільшилася. Посухи стали більш частими протягом
усіх сезонів у період 2007-2012 рр. До цього, включаючи кінець ХХ століття, в
Україні були відносно сприятливі умови зі слабкими посухами та вищою
атмосферною вологістю.
Дослідження
показує, що при очікуваному підвищенні температури повітря, навіть на 1,5°С,
протягом 2020-2050 років кожен другий сезон може бути посушливим.
Водність річок та
опади
Протягом
останніх років рівень води у річках України протягом літнього періоду є нижчим
за норму. Разом із частішою посухою та зменшенням опадів у літній період,
ситуація може лише погіршитися.
Протягом останніх десятиліть (у порівнянні з базовим періодом 1961-1990
рр) відбувся перерозподіл кількості опадів по регіонах
України та по сезонах. Загалом за рік у середньому кількість опадів змінилася
не сильно, але відбуваються зміни в інтенсивності та характері їх випадання:
наприклад, коли за декілька годин може випасти половина чи місячна норма
опадів.
Зростання температури
та зміна режиму зволоження призведуть до подальшої зміни водного стоку річок, і
відповідно, водозабезпечення окремих регіонів. Протягом ХХІ століття для
переважної кількості адміністративних областей України буде спостерігатися
зменшення поверхневого водного стоку, що пов’язано з потеплінням (збільшення
приземних температур повітря, збільшення випаровуваності) та зменшенням
кількості атмосферних опадів.
За
оцінками українських вчених, в р. Дніпро на період 2030-2040
рр. буде менше води на 29 %, а в р. Дністер – на 37 %. Це
призведе до зменшення врожайності та проблем у роботі атомних
електростанцій. Атомна енергетика, яка постачає понад 50% електроенергії,
потребує постійного охолодження, але через зменшення водності річок виникає
високий ризик перегрівання реакторів на АЕС.
Підняття рівня
Чорного та Азовського морів
Результати проведеного Екодією разом з науковцями дослідження показують можливі ризики
підвищення рівня моря на прибережні території південних областей України
внаслідок зміни клімату. У 2100 році, за проведеними розрахунками, слід
очікувати на затоплення території площею майже 650 тис. га, а з урахуванням
нагонів моря — до 1 млн. га. Це майже площа Тернопільської області. Найбільшого
впливу зазнають Крим, Херсонська та Одеська області.
Підняття рівня Чорного моря
означає загрозу затоплення важливих об’єктів інфраструктури, промисловості,
цілих житлових кварталів, об’єктів культурної спадщини, а також великі зміни чи
навіть загибель деяких екосистем прибережних регіонів. У зоні прогнозованого
затоплення знаходяться Бердянський державний педагогічний університет та
Одеський університет внутрішніх справ, а також Одеський, Маріупольський,
Керченський, Ялтинський морські торговельні порти. Більше інформації про
підняття рівня Чорного та Азовського морів у дослідженні “Вода близько”.
Що роблять країни?
Міжнародні
кліматичні переговори
У 1992 році під час міжнародного Саміту Землі у Ріо-де-Жанейро 154 країни
визнали існування зміни клімату в результаті людської діяльності та прийняли
рішення вести спільну роботу для обмеження глобального потепління. У цьому ж
році була прийнята Рамкова конвенція ООН зі зміни клімату (РКЗК ООН), а з 1995
року сторони конвенції почали щорічно збиратися для прийняття спільних рішень
на Конференції сторін (англ. Conference of Parties, або скорочено “COP”).
На конференції
сторін збираються представники кожної країни-підписанта РКЗК ООН: 196 країн
світу, а також Європейський Союз, який бере участь як окремий член Конвенції.
Окрім того, у конференції беруть участь представники неурядових організацій,
місцевих органів влади, наукової спільноти, молоді, бізнесу, профспілок та
інших зацікавлених сторін.
Паризька угода
Паризька угода була підписана на Міжнародних кліматичних переговорах ООН (СОР21)
у 2015 році. Вже через рік угода вступила в силу – відразу після того, як її
схвалили 55 країн, що відповідальні за понад 55 % світових викидів парникових
газів. Станом на початок 2019 року, 184 країни (із 197 країн-учасниць Рамкової
конвенції ООН зі зміни клімату) ратифікували Паризьку угоду. Україна
увійшла у двадцятку перших країн, які на державному рівні затвердили Угоду.
Головною метою
Паризької угоди є утримання глобального потепління на Землі в рамках 2°C та
докладання максимальних зусиль аби зупинити потепління на 1,5°C. Це означає, що
людство повинне обмежити викиди парникових газів, що утворюються від спалювання
викопного палива і спричиняють глобальне потепління.
Участь кожної окремої країни у досягненні світової мети визначається нею
індивідуально, є добровільною та має назву «Національно визначений внесок»
(англ. nationally determined contribution, або скорочено “NDC”).
Угода вимагає, щоб такі внески були «амбітними» та встановленими «… з метою
досягнення цілі Угоди». Однак, останні аналітичні дослідження показують,
що цілі зі скорочення викидів, які країни подали до Паризької угоди, не
допоможуть утримати потепління в рамках 2°С, а навпаки – сприятимуть подальшому
зростанню середньої температури на планеті на 2,6°С – 4,0°С.
До 2020 року очікувалось, що
країни переглянуть свої цілі зі скорочення викидів парникових газів.
Перехід на 100%
відновлюваної енергетики
Інвестиції та фінанси в електроенергетиці переходять від викопного палива
та великої централізованої інфраструктури до розподілених енергетичних ресурсів
— відновлюваних джерел і систем накопичення та зберігання енергії. У світі, де
вирує кліматична
криза, вирок вугільній енергетиці вже винесено самою економікою.
За останній рік вартість будівництва відновлюваних
джерел енергії впала до рівня, коли нові ВЕС та СЕС виграють конкуренцію за
ціною кіловат-години у вугільних електростанцій. Це підтвердили Міжнародне
агентство з відновлюваної енергетики, аналітичні фірми Lazarus та Bloomberg New Energy Finance.
Джерело: ucn.org.ua
Водночас низька
ефективність, високий питомий рівень споживання палива та його роздута ціна за
формулою “Роттердам+”, застаріле обладнання та необхідність частого ремонту
збільшують операційні витрати для ТЕС.
Через низьку собівартість енергії
з відновлюваних джерел, їхній малий вуглецевий слід, перехід на ВДЕ є найбільш
економічно та екологічно доцільним варіантом розвитку.
Що робить Україна?
Уряд України
одним з перших ратифікував Паризьку угоду. Для реалізації цієї амбітної мети
Україна має відмовитися від видобутку та використання викопного палива,
підвищити енергоефективність та побудувати нові потужності, які виробляють
енергію з відновлюваних джерел.
Енергоефективність
Що таке
енергоефективність? Енергоефективність – це забезпечення своїх потреб з
використанням меншої кількості енергії.
Найбільший потенціал економії енергії у заходів із термомодернізації. Термомодернізація
– це скорочення споживання ресурсів за допомогою встановлення
енергоефективного та регулюючого обладнання, утеплення зовнішніх стін будівель
тощо.
Приклад
реалізації Урядової програми з термомодернізації – Луцьке ОСББ “Явір – 2011”,
яке облаштувало індивідуальний тепловий пункт та утеплило фасади будинку,
залучивши 2 млн грн. З них 40% відшкодувала держава, а відсотки за кредитом –
Луцька міська рада. У результаті, витрати на опалення для мешканців будинку
зменшилися в 2,2 раза.
Розвиток відновлюваної енергетики
Що таке
відновлювані джерела енергії (ВДЕ)?
ВДЕ – це
джерела енергії, що походять із природних джерел або процесів, які постійно
поповнюються. Наприклад, сонячне світло або вітер продовжують світити і дути,
навіть якщо їх наявність залежить від часу та погоди.
Викопні
ресурси, такі як вугілля, нафта, природний газ та уранова руда до відновлюваних
джерел енергії не належать, бо вони відновлюються протягом сотень тисяч років.
Частка відновлювальних джерел енергії в енергосистемі України станом
на жовтень 2020 року склала 7.3%. Показник
продовжує зростати, але не достатньо швидко, щоб досягти 100% ВДЕ до 2050 року
та дало можливість досягнути цілей Паризької угоди. Цьому є декілька причин.
Джерело: ua.energy
1.
Наразі відновлювані джерела потребують підтримки держави для розвитку та
гарантованого викупу державою. Така модель забирає більшість ризиків з
операторів станцій ВДЕ, не стимулюючи їх до більш якісної інтеграції до
системи.
2.
Податок на викиди СО2 в Україні один з найнижчих
у світі. Станом на серпень 2019 року він
становив 10 грн за 1 тонну, що у 386 разів нижче, ніж у Швеції. Комісія
високого рівня з питань встановлення ціни на викиди СО2 дійшла
висновку, що “ціна на викиди СО2, яка
відповідає досягненню цілей Паризької угоди, має становити щонайменше 40-80 USD за 1
тонну, з перспективою збільшення 50–100 USD за 1 тонну до 2030 року, щоб
досягти цілі Паризької угоди та не допустити зростання глобальної температури
на понад +1,5 °C”.
Відмова від викопної енергетики
Перед
вугільними містами України стоять спільні виклики. Собівартість видобутку
вугілля в Україні значно перевищує ринкову ціну. Держава щорічно покриває
різницю, але мільярдні дотації на видобувну промисловість виснажують бюджет.
Через це Україна має відмовитися від видобутку та спалювання вугілля. Щоб люди
не залишилися без засобів для існування через закриття шахт, місцева влада має
запровадити справедливий перехід на нову модель економічного розвитку, його
називають справедливою трансформацією.
Саме тому
Монопрофільні (шахтарські) міста Донеччини об’єдналися та створили Платформу
сталого розвитку. Документ підписали керівники місцевої влади та громадських
організацій Добропілля, Мирнограду, Новогродівки, Покровська, а також
Торгово-промислової палати Донецької області. Таке об’єднання сприятиме
спільній боротьбі задля реалізації принципів сталого розвитку; зміцнення
партнерства в рамках соціально-економічного розвитку населених пунктів;
трансформації іміджу територій; скорочення викидів парникових газів та
підвищенні рівня добробуту населення.
Більше у нашій статті про
шахтарські міста: Шахтарські міста створять спільну стратегію
трансформації
Що роблять міста?
Більше третини
міст України (173) вже підписали міжнародну Угоду мерів і взяли на себе
зобов’язання зменшувати викиди парникових газів до 2020/2030 років.
Сім міст
України (Житомир, Львів, Чортків, Кам’янець-Подільський, Баранівська ОТГ,
Тростянець та Полтава) оголосили про рішення перейти на 100% відновлюваної
енергетики до середини століття.
Голови міст публічно підписали
меморандум з міжнародною неурядовою організацією 350.org, оголошуючи про плани повного
переходу до 2050 року на використання відновлюваних джерел енергії.
Адаптація до зміни клімату – це пристосування
природних чи людських систем до фактичних або очікуваних кліматичних впливів чи
їхніх наслідків. Вона дозволяє знизити шкоду та скористатися можливостями,
такими як створення нових робочих місць або економієя коштів на ліквідацію
наслідків надзвичайних ситуацій.
Адаптація до
змін клімату може відбуватися на будь-якому рівні суспільства, від особистості
до національного та міжнародного рівня.
Заходи з адаптації мають різні
форми та формати та залежать від унікального контексту громади, країни чи
регіону. Не існує універсального рішення – адаптація може варіюватися від
побудови засобів захисту від повені, створення систем раннього попередження для
циклонів і переходу на посухостійкі культури.
Міжнародна політика у сфері адаптації
У 2010 році на Конференції сторін (СОР16) було створено Комітет з
адаптації. Його мета – сприяти здійсненню послідовних і активних заходів з
адаптації. До функцій Комітету входять:
· надання
технічної підтримки та настанов сторонам (parties);
· обмін
відповідною інформацією, знаннями, досвідом та передовою практикою;
· сприяння
синергії та зміцненню взаємодії;
· надання
інформації та рекомендацій для розгляду на Конференції, що передається
сторонами (parties) щодо їх моніторингу та перегляду дій з адаптації.
Також на СОР16 було встановлено Канкунську рамкову
програму з адаптації, яка має посилити дії щодо адаптації в країнах, що
розвиваються, шляхом міжнародного співробітництва. У рамках програми було
почато процес створення національних планів з
адаптації. Це дає змогу сторонам сформулювати та впровадити національні плани з
адаптації та розробити та впровадити стратегії, програми, які потрібні для
досягнення потреб з адаптації. В плані об’єднано зусилля з адаптації багатьох
державних структур разом під одним документом.
Паризька угода теж передбачає зобов’язання країн щодо адаптації до зміни
клімату у 7 статті. В ній говориться про те, що
адаптація до змін клімату є ключовим компонентом реагування на зміну клімату з
метою захисту людей та екосистем. При адаптації мають враховуватися потреби
країн, особливо найбільш вразливих до негативних наслідків зміни клімату.
У світі:
Для кожної країни важливо створювати свої політики з адаптації. Їхня мета
– зменшення вразливості до наслідків зміни клімату. Оскільки прояви зміни
клімату є дуже різними, то і заходи, і політики з адаптації розробляються з
урахуванням особливостей конкретної країни і галузі.
Можливими
прикладами з адаптації до зміни клімату є: адаптація будівельних норм до
майбутніх кліматичних умов та екстремальних погодних явищ; побудова та
підвищення рівня дамб для захисту від повеней; розвиток посухостійких
сільськогосподарських культур; створення систем раннього попередження циклонів.
Для обміну знаннями, кращими
практиками з адаптації ЄС створив платформу Climate Adapt. На сайті
можна знайти політики ЄС, дослідницькі або практичні проєкт, успішні
інструменти з адаптації.
Приклади з
адаптації
Місто Арнем, Нідерланди, поставило
собі за мету протягом наступних 10 років зняти 10% асфальтового покриття та
замінити його газонами, кущами та деревами. Це дозволить 90% дощової води
вільно потрапити в ґрунт і запобігти затопленню доріг, тротуарів під час
сильних злив. Також зелені зони сприяють зменшенню температури довкола.
Газони або
дерева також можна висаджувати на дахах будинків. У Данії ще у 2010 році
вирішено, що новобудови та модернізовані будинки з пласкими дахами повинні
ставати зеленими. В одному лише Копенгагені вже нараховується понад 40 таких
об’єктів.
Ще одним інструментом адаптації до зміни клімату є системи попередження, які базуються
на даних прогнозу погоди, теплових показників, мінімальної температури
вночі та інших метеорологічних даних. Вони можуть сповіщувати про майбутні
хвилі тепла або надзвичайні ситуації, даючи час владі, населенню підготуватися
до них.
Системи
попередження можуть використовувати в різних сферах.
У 2019 році Німецька служба погоди (DWD)
оголосила про запуск нового інструменту прогнозування, який формує
довгострокові прогнози (на 6 тижнів) вмісту вологи в ґрунті та інформує про
потенційну небезпеку посух. Запуск моделі став відповіддю на надзвичайні
ситуації, пов’язані з посухою, у 2018 році, які призвели до скорочення урожаю
зернових культур, польових пожеж та економічних втрат. Також система може
повідомляти, де спостерігається дефіцит вологи ґрунтів і де можна
очікувати втрату врожаю, і навпаки, райони, в яких надмірний рівень вологи в
ґрунті.
Одним з
найважливіших наслідків зміни клімату є підняття рівня моря. Острівні держави,
такі як Кірібати, Фіджі, Маршалові острови вже зазнають значного впливу від
збільшення рівня моря. Європейські країни – Нідерланди, Британія, Грецькі острови
також знаходяться в зоні ризику.
Як один з прикладів адаптації влада Фіджі використовує поєднання
мангрових лісів, які за рахунок потужної кореневої системи ефективно зменшують
енергію хвиль та захищають ґрунт від ерозії. Інший спосіб – це будівництво
морських стін, що також убезпечують місцевих жителів під час надзвичайних
ситуацій.
Угода мерів
Угода мерів – це найбільший у
світі рух за збереження клімату і енергії на місцевому рівні. Європейська
ініціатива Угода мерів об’єднує тисячі місцевих органів влади, які добровільно
взяли на себе зобов’язання досягнути кліматичних і енергетичних цілей ЄС.
Підписанти Угоди мерів зобов’язуються вжити заходів для досягнення мети
скорочення викидів парникових газів в ЄС мінімум на 40% до 2030 року і виробити
спільний підхід до вирішення проблеми пом’якшення наслідків зміни клімату та
адаптації до них.
Міста є особливо вразливими до
екстремальних погодних явищ, зокрема, до сильних повеней, теплових хвиль або
сильні пилові бурі. Понад 200 населених пунктів України підписали Угоду мерів.
В Україні:
Підписавши
Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату, Україна зобов’язалась адаптуватися до
зміни клімату. Тому національна стратегія та програма розвитку економіки
держави мають враховувати та включати питання адаптації. Держава має
підтримувати постійне оновлення оцінки фактичних та моделювання майбутніх змін
клімату та проводити адаптацію до наслідків для територіальних громад,
природних екосистем, секторів економіки.
У співпраці з німецько-українським агрополітичним діалогом у сфері
адаптації до зміни клімату був створений проєкт Стратегії адаптації до зміни клімату
сільського, лісового та рибного господарств України до 2030 року. Метою
Стратегії є створення умов для підвищення продуктивності сільського, лісового
та рибного господарств одночасно зі скороченням викидів парникових газів та
адаптацією до зміни клімату в контексті забезпечення їх сталого розвитку, а
також використання природних ресурсів з дотриманням вимог міжнародних договорів
у сфері зміни клімату.
Створено аналіз кліматичних змін та
вразливості до них басейну Дністра. Також в дослідженні є основні стратегічні
напрямки адаптації до зміни клімату та план їх реалізації в басейні Дністра.
Заходи з адаптації в українських містах:
Для того, щоб
запобігти спеці в містах створюють зелені або блакитні зони, тобто висаджують
дерева, кущі, газони або ж відновлюють річки, створюють озера, фонтани. У
Києві, наприклад, встановлюють дерев’яні рамки, які розпилюють воду і
допомагають людям охолодитись під час спеки. А у Львові Громадська
організація “Плато” створила дощовий садок, щоб зменшити застоювання води на
дорозі біля будинку. Також на стіні будинку активісти висадили саджанці
плюща та винограду, які з часом сприятимуть вертикальному озелененню стіни та
захищатимуть її від перегрівання.
Заходи з
адаптації допомагають не тільки пристосуватися до зміни клімату, але також і
створюють можливості для населення. Наприклад, у 2017 році в село Орлівка,
Одеської області було перевезено буйволів із Закарпаття з метою зменшення
водяної рослинності та розчищення замулених ділянок. Окрім того, що буйволи
покращують стан місцевої екосистеми, для місцевого населення утворилися нові
робочі місця. Щонайменше 5 людей отримали роботу. Також в Орлівці планують
виробляти моцарелу з молока буйволів.
Західна Україна є регіоном, що
вразливий до паводків, так у 2020 році, за даними ДСНС, було підтоплено близько
6 тисяч домівок, майже 600 людей евакуйовано, а троє – загинули. Але при цьому
є місяці, коли відсутня достатня кількість питної води. У селі Богдан було встановлено резервуари
для збору дощової води, яка потім використовується повторно для технічних
потреб у школі або ж пожежною службою. Також в селі було встановлено
інформаційні стенди з планом дій при надзвичайних ситуаціях та було розчищено
русло річки.
Як кожна людина може протидіяти зміні клімату
·
Зберігайте енергію та природні
ресурси, а водночас – і кошти
·
Зменшіть користування автомобілем
до мінімуму. Віддавайте перевагу прогулянкам пішки, велосипедам/самокатам,
громадському електротранспорту
·
Зменшуйте, використовуйте знову
та переробляйте відходи
·
Вживайте локальні екологічні
продукти, бажано рослинного походження
·
Купуйте товари та речі з низьким
вуглецевим слідом
(Вуглецевий
слід – це сукупність викидів усіх парникових газів, які утворились внаслідок
діяльності людини, виробництва товару чи послуги)
·
Робіть вибір на користь
довговічності та захисту довкілля
·
Споживайте власну “зелену”
енергію
·
Дбайте про природні екосистеми
·
Голосуйте і спонукайте політиків
діяти за клімат
· Об’єднуйтеся
з іншими у досягненні кліматичних цілей
Глобальне потепління: що можу зробити саме я?
- Дієго Аргєдас Ортіс
- BBC Future
7 листопада 2018
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Ми знаємо, що зміни клімату відбуваються, але не
усвідомлюємо, що саме може зробити кожен із нас. BBC Future пропонує 10
ефективних способів вплинути на ситуацію.
У новій доповіді, оприлюдненій у вересні 2018 року,
провідні вчені-кліматологи б'ють на сполох.
Наших теперішніх дій недостатньо для того, щоб
зупинити потепління планети. Вчені попереджають, що температура планети може підвищитися
ще лише на 1,5C, вище цього порогу в екології почнуться необоротні зміни.
Те, що клімат планети змінюється, не викликає
сумнівів, і деякі наслідки глобального потепління вже впливають на нас.
Підвищення температури збільшило ризик повеней у Маямі
та в інших місцях, поставило під загрозу життя мільйонів людей уздовж річки
Брахмапутра на північному сході Індії і негативно впливає на розмноження рослин
і тварин.
Нам більше не потрібно запитувати себе, чи
відбуваються зміни клімату і чи спричинені вони діяльністю людини. Натомість ми
повинні спитати себе: "Що можу зробити саме я і зараз?"
Виявляється, чимало.
1. Що має зробити
людство в першу чергу?
Головна мета - скоротити використання викопного
палива, як-от нафта, вуглець та природний газ, і замінити їх на відновлювані та
екологічно чисті джерела енергії, збільшуючи при цьому енергоефективність.
"До кінця наступного десятиліття ми повинні
скоротити викиди CO2 майже вдвічі (на 45%)", - зазначає Кімберлі Ніколас,
доцент Центру досліджень сталого розвитку при Університеті Лунда (LUCSUS) у
Швеції.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Підпис до фото,
Мета номер один - замінити викопне паливо
відновлюваними джерелами енергії
Шлях до цієї мети передбачає щоденні рішення, як-от
часткова відмова від поїздок автомобілем і зменшення кількості авіаперельотів,
перехід на "зеленого" енергопостачальника та деякі зміни в раціоні і
виборі харчових продуктів.
Здається, проблема глобального потепління не зникне,
якщо кілька свідомих особистостей почнуть купувати екологічні продукти або
пересядуть на велосипед.
Однак багато експертів погоджуються, що такі рішення є
важливими - вони впливають на поведінку наших знайомих, змушуючи їх також рано
чи пізно змінювати свій спосіб життя.
Інші зміни передбачають ґрунтовні системні трансформації,
як-от модернізація субсидій для енергетичної та харчової промисловості, які й
досі заохочують використання викопного палива.
А також встановлення нових правил та ініціатив для
таких галузей, як сільське господарство, лісова промисловість та утилізації
відходів.
- Птахи змінюють час міграцій
через глобальне потепління - вчені
- Сніжному
барсу загрожує глобальне потепління
- Шоколадний апокаліпсис - вже
не за горами?
Один із гарних прикладів важливості цього стосується
холодоагентів.
Ініціативна група дослідників, бізнесменів і НДО під
назвою Drawdown виявила, що відмова від гідрофторвуглеродів (хімічних речовин,
які використовують у холодильниках і кондиціонерах) є ефективним способом
скоротити шкідливі викиди в атмосферу.
Це пов'язано з тим, що гідрофторвуглероди в 9 000
разів сильніше впливають на потепління, ніж викиди CO2. Два роки тому 170 країн
світу погодилися поступово скасовувати використання цього агенту починаючи з
2019 року.
2. Хіба я можу
вплинути на зміну способів виробництва та субсидіювання галузей?
Так, це можливо. Користуючись своїми правами громадян
і споживачів, ми можемо здійснювати тиск на уряд та корпорації і вимагати від
них необхідних системних змін.
Інший спосіб, яким почали активно користуватися
університети, релігійні групи, а останнім і часом й на загальнодержавному рівні,
це вплив на фінансові установи.
Він передбачає відмову від акцій виробників викопного
палива або ігнорування банків, які інвестують у галузі з високим рівнем
шкідливих викидів.
Позбувшись фінансових інструментів, пов'язаних із
виробництвом викопного палива, організації, з одного боку, вживають заходів
щодо кліматичних змін, а з іншого - отримують економічну вигоду.
3. А що, крім
цього, можна змінити у своєму щоденному житті?
Дослідження 2017 року, проведене в співавторстві з
доцентом Кімберлі Ніколасом, оцінило ефективність 148 заходів, які може
здійснити кожна окрема людина щодня.
На першому місці виявилася відмова від поїздок
автомобілем.
У порівнянні з ходьбою, велосипедом або громадським
транспортом автомобіль набагато більше забруднює навколишнє середовище.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Підпис до фото,
Згідно з одним рейтингом, відмова від поїздок
автомобілем є найефективнішою мірою, яку може здійснити окрема людина
У промислово розвинених країнах, приміром, ЄС, відмова
від поїздок автомобілем скорочує викиди CO2 в атмосферу на 2,5 тонни - близько
чверті від середньорічного показника на людину (9,2 тонни), зазначає
Організація економічного співробітництва і розвитку.
"Ми повинні обирати більш ефективні транспортні
засоби і, за можливості, переходити на електромобілі", - каже Марія
Вірджинія Віларіно, співавторка звіту Міжурядової панелі з проблем змін
клімату.
4. Але хіба
відновлювані джерела енергії не надто дорогі?
Насправді, відновлювані джерела енергії, як-от вітер
та сонце, стають дедалі дешевшими в усьому світі (хоча остаточні витрати
залежать від місцевих умов).
В останньому звіті Міжнародного агентства з
відновлюваної енергії (Ірена) було встановлено, що деякі з найпоширеніших
джерел енергії, як-от сонячна, геотермальна, біоенергетична, гідроенергетична
енергія та берегові вітри, до 2020 року будуть такими ж за ціною або дешевшими
за викопне паливо.
Деякі з них вже економічно більш вигідні.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Підпис до фото,
Сонячна енергія зараз є найдешевшим джерелом
електроенергії для багатьох домогосподарств у Латинській Америці, Азії та
Африці (Credit: Getty)
Вартість сонячних панелей для комунальних підприємств
зменшилася на 73% з 2010 року. Так, сонячна енергія стала найдешевшим джерелом
електроенергії для багатьох домогосподарств у Латинській Америці, Азії та
Африці.
У Великій Британії береговий вітер та сонячна енергія
успішно конкурують з газом і до 2025 року стануть найдешевшим джерелом виробництва
електроенергії.
Деякі критики стверджують, що ці ціни не враховують
кошти на інтеграцію відновлюваних джерел енергії в електроенергетичну систему -
але останні дані свідчать про те, що ці витрати є досить помірними та
доступними загалом.
5. Чи можу я
вплинути на ситуацію, змінивши свій раціон?
Це - важливий чинник. Фактично, після викопного палива
харчова промисловість, і зокрема м'ясо-молочна галузь, є однією з головних
причин змін клімату. Якби велика рогата худоба була окремою державою, вона
стала би третім найбільшим емітентом парникових газів у світі після Китаю та
США.
М'ясна промисловість сприяє глобальному потеплінню у
трьох основних напрямках.
По-перше, зригування, яке відбувається у корів в
процесі перетравлення їжі, вивільняє багато метану, який є парниковим газом.
По-друге, годування їх кукурудзою та соєю робить процес малоефективним.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Підпис до фото,
Якби велика рогата худоба була окремою державою, вона
стала би третім найбільшим емітентом парникових газів у світі Getty
І, нарешті, вони також потребують великої кількості
води та добрив, які виділяють парникові гази. А також земель, які часто
отримують шляхом вирубки лісів - ще однієї причини викидів вуглецю.
Насправді, щоби змінити ситуацію, не потрібно одразу
ставати вегетаріанцем або веганом.
Достатньо лише знизити кількість споживання м'яса.
Якщо тваринний білок у вашому раціоні скоротиться на
половину, ви зможете зменшити свій "вуглецевий слід" (діяльність, яка
призводить до викидів шкідливих газів в атмосферу) на понад 40%.
Більш масштабним заходом було б щось на кшталт відмови
від м'яса в офісних обідах, як цього року зробила фірма WeWork.
6. Чи дійсно
авіаперельоти завдають такої шкоди?
Літаки працюють на викопному паливі, і поки що
ефективної альтернативи цьому немає.
Хоча деякі спроби використання сонячних батарей для
тривалих перельотів й увінчалися успіхом, говорити про комерційні рейси на
сонячній енергії поки що зарано.
За даними дослідження Кімберлі Ніколаса, стандартний
трансатлантичний переліт в обидва боки спричинює викиди близько 1,6 тонни CO2.
Це дорівнює щорічним викидам на одну людину в Індії.
І підкреслює нерівність у проблемі кліматичних змін:
хоча літає відносно невелика кількість населення, а часто це робить ще менше
число, страждати від екологічних наслідків будуть усі.
Вже існує чимало груп учених та представників громадськості,
які відмовляються від авіаперельотів або принаймні зменшують їхню кількість.
Вихід із ситуації - віртуальні конференції та наради, відпочинок на місцевих
курортах та подорожі потягом замість літака.
Бажаєте знати, в якій мірі ваші перельоти впливають на
зміни клімату, скористайтеся калькулятором (англійською
мовою), який розробили дослідники з Каліфорнійського університету в Берклі.
7. Чи має значення,
що я купую в магазинах?
Так. Тому що майже усе, що ми купуємо, спричинює
викиди шкідливих газів або на етапі виробництва, або під час транспортування.
Приміром, на виробництво одягу припадає близько 3%
світових викидів СО2, переважно через використання енергії у виробництві. Мода,
яка швидко змінюється, і невисока якість речей сприяє тому, що ми швидко
викидаємо і купуємо нові.
Міжнародні перевезення товарів, морем чи повітрям,
також завдають шкоди.
Харчі, які поставляють із Чилі та Австралії до Європи,
або навпаки, мають більше "продовольчих миль" (тобто довший шлях з
"поля до столу"), а тому залишають більший вуглецевий слід, ніж
місцева продукція.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Підпис до фото,
На виробництво одягу припадає близько 3% світових
викидів СО2 Getty
Але і це не завжди так, оскільки вирощування
несезонних овочів і фруктів в енергомістких теплицях також спричинює викиди в
атмосферу.
Найкраще - це сезонна їжа, вирощена поблизу. Хоча
вегетаріанське харчування за рівнем нешкідливості для екології все одно переважає.
8. Чи має значення
кількість дітей у моїй родині?
Дослідження Кімберлі Ніколаса показало, що менша
кількість дітей в родині сприяє меншим обсягам викидів, скорочуючи їх майже на
60 тонн щороку. Але це - доволі суперечливий висновок.
З одного боку, чи несете ви відповідальність за
кліматичні зміни, які спричинить життєдіяльність ваших дітей, з іншого - велике
значення відіграє місце народження дітей.
Якщо ми відповідаємо за вплив на екологію наших дітей,
тоді чи відповідають наші батьки за наші дії? А як бути з правом кожної людини
мати дітей?
Можливо, питання треба ставити не про кількість дітей,
а про виховання наступного покоління усвідомлених і відповідальних людей,
здатних розв'язати проблеми екології.
Це - складні, філософські питання - і ми не будемо
намагатися відповісти на них тут.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Підпис до фото,
Народжуючи дітей, ми збільшуємо потенційну загрозу
планеті, але саме вони можуть стати першим поколінням, яке житиме екологічним
та усвідомленим життям
Хоча в середньому життєдіяльність кожної людини
призводить до приблизно 5 тонн викидів СО2 на рік, у кожній країні це число
може помітно відрізнятися.
У розвинених країнах, як-от США та Південна Корея,
середні показники будуть вище - 16,5 і 11,5 тонн на людину відповідно. Для
порівняння у Пакистані та Філіппінах - близько 1 тонни.
Навіть у межах однієї країни багатший клас спричинює
більше викидів, ніж люди, що мають менший доступ до товарів та послуг.
І отже в питанні з дітьми, йдеться не про те, скільки
їх у вас, а радше - які статки має родина і який веде спосіб життя.
9. Добре, я їм
менше м'яса і менше літаю, але інші не збираються цього робити. То яка різниця?
Соціологи виявили, що коли одна людина обирає більш
екологічний спосіб життя, інші також наслідують її приклад.
Це доводять висновки чотирьох досліджень:
- Клієнти в одному американському кафе, яким казали, що 30% американців
почали їсти менше м'яса, вдвічі частіше замовляли вегетаріанський обід.
- В одному онлайн-опитування половина респондентів розповіли, що почали
менше літати, після того як хтось з їхніх знайомих відмовився від
авіаперельотів через зміни клімату.
- Мешканці Каліфорнії частіше встановлювали сонячні батареї, якщо такі
були в їхніх сусідів.
- Активні члени спільноти могли легше переконати людей встановити
сонячні панелі, якщо вони стояли в їхніх будинках.
Соціологи пояснюють це тим, що ми постійно порівнюємо
свій спосіб життя з діями нашого оточення і, виходячи з них, формуємо свою
систему координат.
10. Що робити, якщо
я не можу зменшити кількість перельотів або відмовитися від автомобіля?
Якщо вам ніяк не вдається змінити свій спосіб життя,
опцією може стати внесок у надійний екологічний проект.
Це не означає, що ви таким чином знімаєте з себе
відповідальність, але надає вам ще один спосіб компенсувати негативні наслідки
своє діяльності для планети.
На сайті Кліматичної конвенції ООН є інформація про
десятки таких проектів в усьому світі. А щоби з'ясувати, скільки викидів маєте
відшкодувати саме ви, скористайтеся зручним калькулятором (англійською
мовою).
Ким би ви не були, фермером на кавовій плантації в
Колумбії або власником будинку в Каліфорнії, кліматичні зміни позначаться на
вашому житті.
Але слушно й інше: ваші дії вплинуть на планету
найближчими десятиліттями у кращий або гірший спосіб. Вирішувати вам!
Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на
сайті BBC Future.
Хочете поділитися з
нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу
questions.ukrainian@bbc.co.uk, і наші журналісти з вами зв'яжуться.
Хочете отримувати
головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.
Немає коментарів:
Дописати коментар